Його учасники переконані, що локальні шедеври нашого обласного центру мають бути включені до переліку об’єктів культурної спадщини.
Готелі «Фрегат» і «Бригантина», будівлі річморвокзалу, порту-елеватора, видавництва «Наддніпрянська правда», кіноконцертного залу «Ювілейного», Головпоштамту, аеропорту «Херсон», обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара. «Оживити» ці та інші об’єкти, надати їм нового значення і вписати до нашої архітектурної спадщини минулого століття спробували учасники мистецько-урбаністичного форуму «Херсонський модернізм: назад у майбутнє».
До промоції найяскравіших об’єктів Херсона долучились студенти С– архітектори, С…СѓРґРѕР¶РЅРёРєРё С– дизайнери. РџС–РґСЃСѓРјРєРѕРј цього стала фінальна виставка учасників форуму 19 вересня Сѓ креативному просторі, розташованому РІ будівлі заводу «Електромаш», що також С” об’єктом модернізму. РќР° РЅС–Р№ представили кілька фотопроєктів, «темпоральну» скульптуру молодої архітекторки Тетяни Кладкової, брендову продукцію С– анонсували екскурсію, присвячену херсонському модернізму. Нічого РїРѕРґС–Р±РЅРѕРіРѕ РІ Херсоні ще ніколи РЅРµ було!— Р’СЃС– фотопроєкти виконані РІ абсолютно СЂС–Р·РЅРёС… техніках С– Р· СЂС–Р·РЅРёРј баченням модерністської архітектури. Об’єднує С—С… РѕРґРЅРµ – РјС–СЂР° «архітектурних речей» — людина. РњРѕРЅРѕС…СЂРѕРјРЅР° серія Станіслава Остроуса демонструє нам втрачений рай, вразливість тілесності С– брутальність бетону. Лі Білецька зняла хіпстерський проєкт РїСЂРѕ шість яскравих об’єктів херсонського модернізму. Особливо хочу відзначити Р·С–СЂРєРѕРІСѓ модель С—С— СЂРѕР±С–С‚, Артура Сумарокова, СЏРєРёР№ «розщепив» себе РЅР° 6 СЂС–Р·РЅРёС… персон – РІС–Рґ Гі Дебора РґРѕ РїСЂРёРІРёРґСѓ Карла Маркса. Але найбільш пронизливим Сѓ РЅСЊРѕРіРѕ вийшов Олесь Гончар С– Р№РѕРіРѕ «інтимний щоденник». Рђ серія Дениса Максимова виросла Р· Р№РѕРіРѕ неприйняття цієї архітектури, відрази РґРѕ С—С— «сірості». Молоді люди, СЏРєРёС… РјРё бачимо РЅР° роботах Дениса, РґРёРІРЅРёРј чином змогли змінити ці бетонні СЃРїРѕСЂСѓРґРё кольоровою «мультиплікацією» власних тіл, таких Р¶Рµ примарних С– вразливих перед жорстокістю часу С– середовища, — розповіла кураторка виставки Юлія Манукян.В
Р—Р° словами архітектора С– керівника проєкту «Херсонський модернізм: Назад Сѓ майбутнє» РђРЅРґСЂС–СЏ Луцика, завдяки цьому форуму РІРѕРЅРё намагались привернути увагу громадськості та влади РґРѕ архітектурної спадщини 1920-1990-С… СЂРѕРєС–РІ.В
— Не випадково модернізм як стиль в архітектурі виник після Першої світової війни, після того стресу, який знищив все старе і намагався створити щось нове. Тоді змінились еліти, виник попит на інше, масове мистецтво. В тому числі в архітектурі. В перші роки радянської влади модернізм стрімко розвивався як революційний стиль. Але потім швидко згорнувся й був заборонений з 1932 року на довгі три десятиріччя. Лише в 1960-х він відродився в умовах ізоляції СРСРвід зовнішнього світу. Через свої специфічні риси він отримав назву «радянського модернізму», — пояснив він.
Для своїх досліджень автори проєкту відібрали 12 об’єктів. Одним із найбільш унікальних для Херсона вони називають готель «Фрегат».— Його збудували за індивідуальним проєктом, на який наші, херсонські архітектори витратили багато сил і енергії. Цікава будівля «Ювілейного». Схожа є також у Харкові, за яким будували ККЗ у Херсоні. Ці та інші об’єкти ніяк не охороняються. Деякі з них уже зруйновані, деякі під загрозою руйнування. Адже всі вони відповідають будівельним нормам свого часу і зараз обслуговувати їх значно складніше. Тому у їхніх власників виникає спокуса все перебудувати, через що дуже скоро ми їх можемо не впізнати. На жаль, наше місто в цій сфері не має чіткої політики, тому її диктують інвестори, ринок. І сам Херсон на наших очах перетворюється на ринок, базар. Шкода, що ми будуємо об’єкти за логікою базару, — додав Андрій Луцик.— Ми жартували між собою: «Периферія має пошуміти, щоб нас почула столиця». І ми дуже раді, що цей галас набирає обертів, — підсумувала Юлія Манукян. — Створена в рамках проєкту сторінка херсонського мондернізму в Фейсбуці набула популярності, на самому форумі нам вдалося об’єднати дуже багатьох людей. І це збіглося в часі з активізацією питання збереження спадщини ХХ століття в Міністерстві культури, яке анонсувало оновлення і доповнення реєстрів пам’яток та початок кампанії з їхнього дослідження та захисту на державному рівні. Адже за кожним цим об’єктом – своя цікава історія.
Олег БАТУРІН, Новий день
Фото: Юлії Манукян, Лі Білецької, Дениса Максимова.