Що поставило під загрозу роботу теплопідприємств Херсонщини?

Мабуть мало хто з українців звернув увагу, коли влітку, 26 червня 2019 року колишній склад Кабміну погодив Постанову №560, якою встановив граничні тарифи на послугу теплопостачання. Це рішення було прийняте якраз напередодні виборів. Обмеження в розмірі тарифу абсолютно для всіх теплопідприємств було таке: послуга з постачання теплової енергії для населення має коштувати не більше, ніж 1400 грн. за 1 Гкал (за наявності приладів обліку) та 35,21 грн. за 1 кв. м (без приладів обліку). При тому, що середньозважений тариф по Україні на теплову енергію станом на 1 травня 2019 року складав 1807 грн. за 1 Гкал.
Як відомо, ще раніше для кожної області і кожного теплопідприємства був встановлений і узгоджений в НКРЕКП свій тариф на опалення. І за логікою, як в такому випадку можна встановлювати якісь рамки? Однаковою вартість послуги бути не може з тієї причини, що всі теплопідприємства різні: за кількістю котелень, протяжністю мереж, енергоефективностю обладнання і так далі. Вони мають свої видатки, а відтак – і свою вартість послуги.
Більш того, це обмеження в тарифах з’явилося в той час, коли теплопідприємства відпрацювали минулу зиму з тарифами соціально орієнтованими, але економічно не обґрунтованими. А тому опалювальний сезон 2018\2019 років завершився для тепловиків з великими «мінусами».
І це дало зрозуміти, що запровадження меншого тарифу у відповідності до Постанови №560 призведе до зупинки котелень. Було підраховано, що таке обмеження коштуватиме додаткових витрат місцевих бюджетів за час опалювального сезону 2019/2020 років 7 млрд грн.
Зважаючи на недоречність даної постанови, звернення Асоціації міст України, уряд скасував Постанову № 560, яка встановлювала для теплопідприємств граничний тариф на послугу на опалювальний сезон 2019-2020 років. Як погодилися в Міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища, вона є економічно необгрунтованою і ставить міста перед загрозою відключення від тепла.