Як передає Укрінформ, про це повідомляє Херсонський художній музей.
«Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка отримав від Київської митниці конфісковану порцелянову мініатюру «Буратіно на черепасі», створену майстрами Київського експериментального кераміко-художнього заводу у 1970-х роках. Наказом Міністерства культури України її передали до нашого музею на постійне зберігання, а директорка музею Аліна Доценко особисто отримала її з рук митників», - ідеться у повідомленні.
Ця мініатюра є класичним зразком української радянської малої пластики. Вона належить до відомої серії за мотивами казки «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно». Автор моделі - один з найвидатніших скульпторів-фарфористів України, головний художник Київського експериментального кераміко-художнього заводу Владислав Щербина (1926–2017 рр.). Його роботи вирізняються виразною мімікою, динамікою та особливою теплотою.
Як зазначається, сьогодні погляд на радянську спадщину, зокрема на казку про Буратіно та її втілення в мистецтві (зокрема ця мініатюра), значно змінився - ці об'єкти розглядають не просто як «іграшки з дитинства», а через призму культурної деколонізації та аналізу радянських ідеологічних стратегій.
Сучасні дослідники наголошують, що «Золотий ключик» Олексія Толстого є типовим прикладом того, як радянська культура переробляла західні літературні зразки. Оригінальна казка Карло Коллоді про Піноккіо - це історія про внутрішнє перетворення, моральний вибір та шлях до того, щоб стати справжньою людиною через працю й освіту. Буратіно ж Толстого так і залишається дерев'яною лялькою, а основний акцент зміщено на пошук «країни щастя» за потайними дверима.
Попри те, що сюжет казки - російсько-радянський, сама мініатюра є частиною історії українського декоративного мистецтва.
У музеї розповіли, що у 1970-х роках Київський експериментальний кераміко-художній завод був лідером у впровадженні нових технологій та справжньою лабораторією української порцеляни. Мініатюра «Буратіно на черепасі» є блискучим доказом цього: при висоті всього 7 см, робота демонструє неймовірний рівень деталізації. Такий малий формат вимагав від художників заводу справді ювелірної точності та віртуозного володіння пензлем.
Як наголошується, ця мініатюра є цінною не через симпатію до персонажа Толстого, а як доказ майстерності українських фарфористів, які працювали в умовах радянських «темників», але створювали речі світового рівня якості. Вона - «документ епохи», частина історії, яку важливо зберігати в музеї як приклад того, чим жив побут українців у 1970-х роках, як через такі милі образи радянська влада здійснювала «м'яку» русифікацію та уніфікацію культурного простору, нав'язуючи спільних героїв усім республікам.
Проте порцеляна Київського експериментального кераміко-художнього заводу залишається об'єктом національного колекціонування, оскільки сам завод був закритий у 2000-х роках, і кожна така фігурка — це втрачена часточка київської промислової естетики.
Як повідомляв Укрінформ, працівники Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка ідентифікують викрадені твори мистецтва, які «спливли» у Криму.
Фото: Херсонський художній музей, Фейсбук
Джерело – Укрінформ
