Колишнього херсонського журналіста засудили до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна. Під час окупації він став головним редактором газети "Наддніпрянська правда", у матеріалах якої просував російську пропаганду.
Про це на сайті повідомила обласна прокуратура.
У дописі йдеться про Євгена Бєлого, який у липні 2022 року очолив проросійське видання. Він зареєстрував газету у відповідних реєстрах РФ та взяв на роботу лояльних до окупаційного режиму працівників.
Чоловік керував друкарським цехом і контролював верстку видань, що виходять на тимчасово окупованій території: "Нова Каховка", "Каховська Зоря" "Золота Нива", "Голопристанський вісник" та "Чорноморець". Усі написані статті журналісти попередньо узгоджували з представниками незаконної влади регіону, повідомили у прокуратурі.
За даними відомтсва, Бєлий також у березні 2024 року взяв участь у створенні відеоролику на підтримку фейкових виборів президента РФ.
Суд визнав Бєлого винним у колабораціонізмі, публічних закликах до проведення незаконних виборів, посяганні на територіальну цілісність України та виправдовуванні російської збройної агресії, йдеться у дописі.
Вирок ухвалили заочно, адже обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території. Після фактичного затримання Євген Блий відбуватиме покарання — 12 років увязнення. Крім того, його на 15 років позбавили права працювати в органах державної влади, управління, місцевого самоврядування, та займатися діяльністю, що пов’язана з наданням публічних послуг, повідомили у прокуратурі.
Що таке заочне правосуддя
Як пояснили Суспільному в обласній прокуратурі, заочне правосуддя (in absentia) — це процедура, коли судовий розгляд проводять без фізичної присутності обвинуваченого, якщо він переховується від органів слідства і суду.
Навіть при заочному розгляді діють процесуальні гарантії:
- обов’язкова участь адвоката;
- право на ознайомлення з матеріалами справи;
- право оскаржити вирок в апеляції і касації;
- право на перегляд справи, якщо особа з’явиться або буде затримана;
- суд зобов’язаний довести факт належного повідомлення особи.
Це потрібно, щоб процедура відповідала стандартам Європейської конвенції з прав людини.
Вироки, ухвалені заочно, пояснили у прокуратурі, мають таку ж юридичну силу, як і звичайні — можуть виконуватися, можуть бути підставою для конфіскації майна, враховуються в міжнародному розшуку, але є особливість. Якщо засуджену заочно особу затримають або вона добровільно з’явиться, вона має право просити про перегляд справи або новий розгляд.
Заочне правосуддя — це механізм, який дозволяє Україні судити осіб, що переховуються від правосуддя, зберігаючи при цьому основні гарантії справедливого суду.
Раніше у прокуратурі повідомляли, що передали до суду справу жителя Скадовська на Херсонщині. Він очолив окупаційний "відділ ЖКГ" і передавав росіянам майно громади.
Також суд заочно визнав винною жінку, яка стала заступницею начальника окупаційного "управління соцполітики" Білозерки на Херсонщині. Вона отримала дев'ять років позбавлення волі за колабораціонізм.
Джерело – Суспільне
