Херсонка Олена розповіла кореспонденту “Вгору”, що вдягла вишиванку, яку створила її мама для тата ще у 1940 році.
Спочатку ця сорочка дісталася брату Олени, потім сину та онуку. І до Дня вишиванки жінка й сама одягнула її.
“З покоління в покоління ця сорочка передається. І до сьогодні колір не тьмяніє”, – розповіла херсонка.
Олена на майстер-класі "Вишивана Україна"
- Українські традиційні прикраси – частина нашої історії та самобутньої культури. Журналістка “Вгору” дізнавалася, що носили в давнину українки, зокрема, й херсонські жінки та дівчата.
- Вишиту сорочку або вишиванку, яка є ключовим елементом традиційного народного одягу, зараз називають генетичним кодом української нації, символом нашої невмирущої культури й автентичності. Для тих, хто пережив окупацію, вишита українська сорочка стала ще й символом свободи та нескореності. Волонтер дядя Гриша, який під час окупації інколи міняв звичну тільняшку на вишиванку та виїжджав збирати гроші на ЗСУ. Вишиті сорочки Інни Микуцької ховала в себе її подруга Тетяна, яка хвилювалася за долю майстрині. Бо ж мало того, що пані Інна вишила в окупації три сорочки та рушник – вона описувала цей процес у «Хроніках вишиванки» на фейсбуці. А до Всесвітнього дня вишиванки Інна Микуцька розповіла для читачів «Вгору» про правду і міфи стосовно українських вишиванок.
Джерело – Вгору
