Служба безпеки України повідомила 15 лютого, що викрили й затримали проросійського агітатора, який позиціював себе «журналістом» та «лідером думок».
За офіційною інформацією, чоловік поширював вигідні Кремлю фейки у ЗМІ та соціальних мережах. Також організовував акції за сценарієм російських кураторів, щоб розхитати внутрішньополітичну ситуацію в нашій країні та створити «потрібну інформаційну картинку» для РФ.
На початку діяльності отримував вказівки нав’язувати прокремлівський погляд на події в Україні, маніпулювати суспільною думкою українців. Потім почав організовувати у Києві провокації, проплачені протестні акції, наймав для «масовки» людей, які мали імітувати невдоволення владою. Часто їздив до РФ та виступав у російських ЗМІ з коментарями щодо ситуації в країні.
Чоловікові вже повідомлено про підозру в державній зраді (ст. 111 Кримінального Кодексу України, - до п’ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої).
Якого саме “лідера думок” викрито та затримано, не розголошується. Але опис діяльності та позиціювання чоловіка дуже нагадує відомого херсонського проросійського агітатора та провокатора Кирила Стремоусова.
Нагадаємо лише декілька його “подвигів” у Херсоні.
У лютому 2017 року напав на поліцейського в сесійній залі міської ради, виліз на трибуну й декламував вірші. Того ж місяця разом із товаришами витягнув мера Володимира Миколаєнка на вулицю, хапав його за одяг, штовхав та тягнув, повалив на землю. І волав, що комунальники погано працюють, не борються з ожеледицею.
Побив охоронця будівельного майданчика по вулиці Олеся Гончара; побив очільницю управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв'язку Херсонської міськради Марину Віркун.
У квітні 2018 року намагався з однодумцями відбити у СБУ російського колаборанта Сергія Осмініна, якого судили в Херсоні.
Ще разом із поплічниками влаштували в одній херсонській аптеці “показовий” гардимер та безлад, звинувачуючи працівників у торгівлі наркотиками;
У січні 2019 року - “бравуючи власною перевагою над оточуючими, демонструючи вседозволеність та безкарність” (цитата з тієї кримінальної справи), командував нападом на пресклуб “Новий день”. Розпилив у приміщенні, де проходила пресконференція, газовий балончик «Терен-1». А його “тітушки” відкрили стрільбу з травматичної зброї.
У червні 2020 року - напав на журналіста “Вгору” Дмитра Багненка, який за завданням редакції фіксував незаконне знищення дерев під керівництвом Стремоусова.
А на початку січня минулого року Кирило активізувався в іншому напрямку. Почав продавати журналістські посвідчення (адже він співзасновник та керівник “Інформаційного агентства “Таврія-ньюс”, тож може будь-кому надати відповідне посвідчення, і собі у тому числі) та формувати всеукраїнську мережу провокаторів. Закликав/навчав прихильників влаштовувати проросійські акції, готував до державного заколоту, захопленню влади у “власні руки”.
І подавав власний приклад - їздив по регіонах, “світився” у Києві.
“Активіст” нерідко уникав (й уникає досі) відповідальності, прикриваючись статусом журналіста. Та ще періодично нагадує, що він є батьком п’ятьох дітей, які перебувають у нього на утриманні.
І на додаток кілька речень з його досьє: “9 травня 2020 року на ютуб-каналі із сотнею тисяч підписників почався стрим під назвою "Парад Перемоги Херсон, пряма трансляція". Сотні людей у радянській військовій формі, із символікою та портретами ветеранів радянсько-німецької війни йшли вулицею міста. Відео спантеличувало: адже жодних масових акцій, а надто парадів із нагоди Дня перемоги в цей день бути не могло — в Україні тривав суворий карантин через коронавірусну епідемію. Поліція почала перевірку, і виявилося, що власник каналу й автор відео — блогер, політичний активіст і агресивний противник карантинних обмежень Кирило Стремоусов — видав за пряму трансляцію запис ходи 2019 року”.
Джерело – Вгору
