Лексика української мови регулярно поповнюється все новими й новими запозиченнями з англійської. Наприклад, багато українців вже звикли до терміну "булінг" (від англійського "bullying" - "знущання"), що означає "агресивне переслідування одного з членів колективу (особливо серед школярів та студентів).
Цікаво, що поняття "булінг" уперше вжив шведсько-норвезький психолог Дан Ольвеус у своїй роботі "Знущання у школі: що ми знаємо і що ми можемо зробити", що вийшла в 1993 році. Проте бикувати (а “bully” – це буквально “бичок” англійською), як відомо, можна не лише у школі. З цькуванням колег справляються й у різних робочих колективах. Але в цьому разі застосовується вже інше слово, також англійського походження - “мобінг” (від “mob” - “натовп”). Мобінг, своєю чергою, характеризується психологами як форма психологічного насильства у вигляді цькування співробітника у колективі, зазвичай, задля його наступного звільнення.
На це примітне явище звернули увагу вже й у Верховній Раді України. Як повідомляє на своїй сторінці у Фейсбуці нардеп, доктор юридичних наук Юлія Гришина, Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт №5749, який запроваджує адміністративне покарання за мобінг.
Передбачається, що у разі ухвалення депутатами відповідного законопроєкту підтверджені факти мобінгу каратимуться штрафами від 1,700 до 2,550 гривень або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
За таке саме порушення, вчинене групою осіб, або повторний випадок цькування впродовж року, штраф становитиме від 3,400 до 5,100 гривень, а на громадські роботи відправлять терміном від 40 до 60 годин.
“Проблему мобінгу не можна недооцінювати: це психологічне чи економічне насильство на роботі, яким принижують співробітника, змушують його звільнитися або просто роблять його життя нестерпним. Винуватці такого цькування повинні нести заслужене покарання”, - зазначає Гришина.
Загалом позитивно оцінюючи цю ініціативу, деякі коментатори посту Юлії щиро дивуються, чому ж покарання за цькування на роботі має бути настільки м'яким. Адже якщо людину навіть довели до звільнення, то й сам її кривдник, принаймні, не повинен обійтися лише штрафом (тим більше, що за такі витівки 1,700 гривень – це в наші часи і не штраф зовсім). Як мінімум, керівництво відповідного колективу має вжити заходів, у тому числі й для звільнення самого мобера.
Джерело – Вгору
