Реформи - процес болючий, і дуже часто (особливо спочатку) багато хто сприймає їх неоднозначно. Якщо й зовсім не вороже. Саме з такою ситуацією здебільшого зіткнулася команда розробників нового меню у дитсадках та школах України.
Оновлене меню у багатьох освітніх закладах запровадили 1 січня 2022 року, але готувалися до цього кроку раніше. Ще у 2020 році затвердили оновлений санітарний регламент, запровадили гігієнічні вимоги до харчоблоків, розробили методологію для закупівель. Розробили також методологію аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, подали на розгляд Кабміну нові норми та порядок організації харчування учнів. А рівно рік тому, у січні 2021-го, дружина президента Олена Зеленська, яка виступила з ініціативою реформ, повідомила про передбачувані зміни у шкільному меню. Вона зазначила, в нових нормах збільшили кількість м'яса та фруктів у раціоні, також збільшили кількість позицій у меню. А ще зменшили кількість цукру, хліба та смаженого. А використання ковбасних, сосисочних виробів та консервів, продаж кави, енергетиків та кавових напоїв взагалі заборонили.
(Особливо зазначимо у дужках, що Олена Володимирівна за освітою - архітектор, хоча в цій якості ніколи не працювала, а популярність здобула як сценаристка Студії "Квартал-95". Яка саме з цих іпостасей найближча до дієтології та організації дитячого харчування - судити читачеві).
Звісно, вже з перших днів 2022 року нове шкільне меню стало однією з топових українських тем, чи не затьмаривши епопею з поверненням на батьківщину Петра Порошенка. Багато батьків і дітей почали публічно скаржитися на нові страви: люди відзначають, що школярі не відчувають особливого апетиту, побачивши позбавлену солі варену моркву або броколі, обсяги харчових відходів у школах суттєво зросли, а багато родин перейшли на використання ланч-боксів. Це коли дитина приносить з дому звичні бутерброди, приготовлені батьками.
Коментуючи невдоволення новим меню, один з основних його розробників, кулінар Євген Клопотенко в інтерв'ю для Обозревателя заявив:
"Будь-яка реформа завжди викликає опір - це особливість людського мозку: сприймати зміни як загрозу".
Також він звинуватив “переважну більшість українців” у тому, що вони не звикли до здорового харчування.
“Одна з причин такої реакції – переважна більшість українців не звикла харчуватися здорово. Але я не можу їх звинувачувати: раніше нас ніхто не вчив основам здорового харчування. Саме тому ми розпочали реформу зі шкіл: дорослих змінити неможливо, а прищепити здорові звички дітям – це наш шанс на здорову націю”.
В унісон цим заявам звучать і пояснення першої леді. Вона повідомила виданню “Фокус”:
“Багато гнівних коментарів пов'язані з тим, що команда розробників нового шкільного харчування зазіхнула на багаторічну, ще радянську "традицію" зі знаком мінус. А людям важко психологічно перейти від старого до нового”.
Зізнатися, така позиція дещо дивує. Ми по-різному можемо ставитися до нашого радянського минулого, але безапеляційно стверджувати, що “раніше ніхто нас не вчив здоровому харчуванню” і що радянська традиція шкільного харчування була однозначно “зі знаком мінус” – це відвертий перебір. Мало того: радянська дієтологія багато років була на передових позиціях, а такі імена, як Мануїл Певзнер, Сімон Рисс, Микола Мюллер по праву вважалися світовими “зірками” свого профілю. А, наприклад, ще в тридцяті роки минулого століття нарком харчової промисловості Анастас Мікоян особисто вирушив на три місяці до США, щоб детально проаналізувати, як працює місцеве громадське харчування та впровадити найкращі американські зразки на радянському ґрунті.
Хай там як: якщо повернутись до нашої теми оновленого шкільного меню, то в інших країнах ми можемо знайти зовсім інші приклади та підходи до розв'язання проблеми. Так, українка Алла Заможська, яка вже давно живе у Швеції, опублікувала у групі “Батьки SOS” у Фейсбуці пост, в якому повідала про шкільне харчування в цій скандинавській країні.
Вона пише, що шведські школярі харчуються коштом відповідної комуни (елемента муніципального устрою), отже, харчування для них та їхніх батьків безплатне. Процес організований за принципом "шведського" столу, а всього цих столів - чотири різновиди: "звичайний", вегетаріанський, дієтичний та стіл для дітей-алергиків. Меню оновлюється щотижня, а фото страв надсилають кожному батькові окремо електронною поштою. При цьому батьки можуть завчасно скоригувати меню, виходячи зі своїх міркувань. У школі діти їдять що хочуть і скільки хочуть – жодних обмежень у цьому не існує. Як правило, поруч зі школою завжди є кафе та супермаркет, і там теж можна купити все, що хочеться.
Резюмуючи “український” підхід до розв'язання проблеми, Євген Клопотенко зазначає:
“Щоб ситуація з харчуванням у школах налагодилася, піде щонайменше два роки. За цей час закінчиться переоснащення їдалень. А у 2022 році до держбюджету заклали 1,5 мільярда гривень”.
Джерело – Вгору
