"Старий" новий рік, який, згідно з юліанським календарем, настає в ніч з 13 на 14 січня, у 2022 році надовго запам'ятається українцям - як урядовцям, так і пересічним громадянам. Адже саме цієї ночі було здійснено найпотужнішу за всю історію хакерську атаку на цілу низку інтернет-сайтів українських органів влади.
Одночасно “лягли” офіційні ресурси Міністерства закордонних справ, Міносвіти, Мінагрополітики, ДСНС, Держказначейства, а також сайти органів судової влади та портал “Дія”. Крім того, група невідомих хакерів супроводжувала свої деструктивні дії вельми специфічним "посланням" українською, російською та польською мовами.
"Українець! Всі ваші особисті дані були завантажені у спільну мережу. Всі дані на комп'ютері знищуються, їх неможливо відновити. Вся інформація про вас стала публічною, бійтеся та чекайте гіршого. Це вам за ваше минуле, сьогодення та майбутнє. За Волинь, за ОУН УПА, за Галичину, за Полісся та за історичні землі", - написали інтернет-терористи.
Зазначимо, що на момент написання цього матеріалу (12:30-13:00 за київським часом) всі перераховані вище ресурси досі були відключені.
Українські правоохоронці поки що не називають винуватців. Ті, своєю чергою, теж не поспішають “явити себе світу”. Втім, як заявляє пресслужба Кіберполіції, “вирішується питання про відкриття кримінального провадження за ст. 361 (несанкціоноване втручання у роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку) Кримінального кодексу України".
Також висловлюються припущення, що метою зловмисників було не лише посіяти хаос у систему офіційних віртуальних ресурсів, а ще й посварити Україну з Польщею. Зокрема, заступник директора Українського інституту досліджень тероризму Богдан Петренко в інтерв'ю Укрінформу заявив:
“Серед мов, використаних у посланні, – польська. Не думаю, що у когось виникне сумнів у тому, що це точно робили не поляки, – воно їм не потрібне. Можливо, це невдала спроба перенести відповідальність, але я б розглядав це і як натяк на наступну країну, яка страждатиме від кібератак – Польща. І, не виключено, що у Польщі з'являться написи українською мовою: для того, щоб продемонструвати, звідки нібито "зростають вуха" та загострити стосунки між українцями та поляками”.
У самій Польщі вже встановили, що текст польською складено дуже неоковирно і не схоже, що його писали носії мови.
Так, на цей факт звернули увагу журналісти польського видання Wprost.
Wprost зазначає: повідомлення польською мовою написано так, що це дозволяє припустити використання поганого автоперекладача.
Кібератаку на українські сайти засудили у Євросоюзі. Щоправда, там також не знають, хто саме її організував.
Міністр цифрової інформації України Михайло Федоров у своєму Телеграм-каналі поспішив заспокоїти українців, заявивши, що внаслідок атаки персональні дані громадян, попри твердження злочинців, нібито не постраждали.
"Дані українців у безпеці, оскільки постраждала працездатність деяких сайтів, а не реєстрів", - написав чиновник.
Також він запевнив, що програма "Дія" працювала і працює стабільно, а тимчасово не функціонує лише сайт програми.
Хай там як, вся ця історія, напевно, поставить під серйозний сумнів надійність подібних електронних ресурсів. У країні, де масовими темпами шириться диджиталізація, а всі мислимі та немислимі персональні дані - цивільні паспорти, водійські права, медичні карти тощо, "заганяються" в цифру, атаки, подібні до сьогоднішньої, загрожують тотальним збоєм усієї системи. А інформація про будь-яку людину, своєю чергою, може вільно "перекочувати" у розпорядження кібертерористів. При цьому нас не раз запевняли, що тотальний перехід документообігу у віртуальний простір не лише зробить наше життя комфортнішим, а ще й абсолютно безпечним. Випадок із “польськими” хакерами ніби прозоро нам натякає: не слід поспішати та остаточно “ховати” звичайну процедуру отримання, зберігання та пред'явлення того чи іншого документа. Адже, якщо трапиться щось з електронною машинерією, у нас принаймні під рукою виявиться реальний, вагомий і зримий папір, надійність якого піддати сумніву вже точно неможливо.
Джерело – Вгору
