Міська влада постійно намагається підвищити вартість проїзду у маршрутках, і за останні 17 років, принаймні, сім разів робила це. І ще не було жодного разу, коли подорожчання не супроводжувалося скандалом.
“Вгору” зібрала факти, як це відбувалося, та що нам обіцяли. Приводом для дослідження стали призначені на 29 грудня громадські слухання “Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського транспорту загального користування”.
Наразі влада пропонує підвищити:
-
вартість проїзду в маршрутах довжиною до 10 км до 8 гривень;
-
вартість проїзду в маршрутах довжиною більше ніж 10 км до 10 гривень;
-
вартість проїзду в маршрутах міжміського сполучення до 15 гривень;
-
вартість проїзду для школярів у міських маршрутах до 4 гривень.
Перевізники отримають підвищення зарплатні та додаткові кошти на ремонт транспорту. А пасажирам навзаєм обіцяють збільшити кількість автобусів на маршруті, продовжити їх час роботи та поліпшити комфорт.
Мабуть, це вже традиція - як заходить мова про підвищення цін, так одразу обіцяють покращити якість: і нові маршрутки придбати, і розвозити людей чи не з ранку до ранку… Хіба що кондиціонери встановити ще не обіцяли.
Автор інфографіки Дмитро Воробйов
Ось, наприклад, 2008 рік. Водії вимагають підвищити вартість “квитка” у півтора раза. Нарікають, собівартість перевезень значно дорожча за встановлені ціни. А також посилаються на загальне зростання цін. Влада їх підтримує, обіцяє переглянути тарифи, щоб зробити процес перевезень більш рентабельним, а від перевізників очікують “підвищення комфорту” та закупівлю замість “консервних бляшанок” нових автобусів: зручних і доступних для мамочок з візками та колясковиків.
Антимонопольний комітет України не погодив нові тарифи, цитуємо: “Введений перевізниками спосіб обліку перевезених на міських маршрутах пасажирів суперечить встановленому нормативно-правовими актами порядку обліку кількості пасажирів і призводить до спотворення даних. Крім цього, перевізники в тариф включили непередбачені законодавством витрати”.
Але квитки все одно продовжували дорожчати з тими самими обіцянками “покращення”. Щоправда, на деяких маршрутах нові автобуси все ж-таки з’явилися, але - одиниці й зовсім не для мамочок з візочками. Ну, а про обіцянки, що можна буде виїхати з центру міста до мікрорайонів й після 20 години, - забували одразу після підвищення тарифу.
У 2017 році перевізники взагалі заявили, що собівартість перевезення одного пасажира - від 10 до 12 гривень у залежності від маршруту. А щоб людей “не лякати”, запропонували “компроміс”: підвищити ціну за проїзд “лише” до 5 гривень.
А буквально через невеликий проміжок часу влаштували своєрідні акції непокори: відмовлялися від виїзду на маршрут або самовільно завищували ціни до 8 гривень.
Пам’ятаєте, як це було? Пам’ятаєте про судові процеси - як суд заборонив підвищувати тариф, поки не розбереться, чи законно прийнято рішення, а водії, за наказом своїх господарів, вимагали пасажирів платити “по-новому”, бо з них вимагали “новий щоденний план”?! Як активісти стояли на зупинках з плакатами, їздили з ухвалою суду в салонах й пояснювали людям, що вимога платити більше - незаконна? Як і водії та пасажири викликали поліцію через суперечки щодо вартості проїзду?
Протистояння тривало не один день, та навіть і не тиждень. До речі, жодного з перевізників так і не покарали за ігнорування рішення суду. Проте власники автівок почали безплатно підвозити попутників, які на знак протесту відмовлялися від послуг міського транспорту. І перевізники пішли таки на “компроміс”, який влаштовував їх майже рік.
Підвищення вартості проїзду до 6 гривень у 2018 році херсонці пережили більш-менш спокійно. Адже тоді, окрім “локшини” про ефемерний комфорт, херсонцям пообіцяли конкретні зручності: встановити трекери на автобусах, щоб люди бачили - яка маршрутка де їде, скільки її чекати. І хоча досі деякі автобуси з’являються на зупинках нізвідки, як примари, більшість перевізників на маршруті таки видно. І комфорт, мабуть, покращився, адже водії стали більш ввічливими, не влаштовують перегони на трасі, та й “вавилонського стовпотворіння” на зупинках поменшало. Бо останнє одразу відстежується завдяки тим самим трекерам.
У серпні 2021 року міська влада знову шокувала жителів обласного центру. Зненацька, без усіляких обговорень та пояснень члени виконкому зазначили, що проїзд в автобусах середньої та великої пасажиромісткості вартує 8 гривень, в автобусах малої пасажиромісткості - 6 гривень, а учнівський квиток школярам - 4 гривні.
Без обурень пересічних мешканців, судових позовів не обійшлося. Херсонський окружний адміністративний суд визнав незаконним таке підвищення тарифів.
Але ніхто на це рішення особливої уваги не звернув, компенсацій за зайві витрачені кошти пасажирам не повернув та й гучного протесту з боку містян, чесно кажучи, не було. Можливо, тому, що через карантинні обмеження перевізники дійсно зазнали значних втрат, наражали своє здоров’я на небезпеку, але продовжували працювати на маршрутах. І пасажири особливо не ремствували. А можливо тому, що людям знову пообіцяли конкретні речі: закупити на лінії додаткові автобуси та впровадити електронні квитки. Це автоматично мало зменшити кількість “шпротів у банках”, тобто пасажирів у салонах від пункту відправлення до пункту призначення й відповідного заробітку для водія, а також - “лівого”, необлікованого доходу у кишені перевізників. Проте ці обіцянки повністю ще не виконано.
Як не виконано передвиборчу обіцянку чинного мера про вечірні/нічні маршрутки на всіх лініях. Так, коли готувалася стаття, 27 грудня о 17 годині на маршруті № 7 (мікрорайон Текстильний - вул. Чайковського, 16,74 км) було лише 3 автобуси, хоча це саме час “пік” пасажиропотоку. Взагалі, час роботи цього маршруту - до 20.00, але після 19 скористатися автобусом майже неможливо. Також “вимирають” після 19:00 маршрути №№ 20, 38, 49 та інші.
Загалом замість потрібних місту 500 автобусів на трасу виходить удвічі менше.
Але влада, вже дотримуючись відповідних процедур, знову підіймає питання “Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського транспорту загального користування”.
Ось так уже більше десятиліття херсонцям розповідають “казочки” на ніч про “оновлення транспорту” та “подовження робочого дня”. Завтра буде черговий сеанс фантазій про чудовий Херсон майбутнього із добросовісними водіями, надсучасними автобусами та доступністю транспорту в будь-який час. Хочеться сподіватися, що цього разу ці казки стануть реальністю.
Матеріал підготовлено у межах Медіашколи “Вгору”, що проводять Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я” в партнерстві з Медіаплатформою “Вгору” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Головне фото з аріхіву "Вгору"
Джерело – Вгору
