Історичні предмети часто надихають сучасних майстрів на створення нових виробів, які повторюють історичні зразки. Часто це відбувається через довершену художню форму історичних предметів або через необхідність проведення інтерактивних занять з відвідувачами музеїв.
Для митця в першу чергу цікавим є творчий експеримент – наскільки вдасться повторити витвір давнього майстра. Але при використанні сучасних технічних засобів можливе масове виробництво сувенірної продукції на основі копій історичних предметів. Досвід показує, що для сучасної людини давні предмети виглядають досить привабливими естетично та є загадковими за своїм функціональним призначенням – досить цікавими є заняття, де можна взяти в руки копію історичного предмета і відчути його вагу, матеріал, з якого він виготовлений, спробувати використати предмет за призначенням.
Перше, що я почав виготовляти, це давній козацький одяг. І це було не так просто, як можна подумати. Треба було підіймати архіви, дивитись не тільки як цей одяг виглядав, але й якою була технологія його виготовлення. Жупани й шапки, сорочки та шаровари – усе це ретельно досліджувалось, щоб потім відродитись у крафтовому одязі.
З мого досвіду найпростіше заняття - це письмо пером. Для цього потрібно виготовити каламар, який може бути об’єктом окремої екскурсії та заточити пір’їну або очеретину, це можуть робити екскурсанти. Поки діти пробують писати, їм можна розказати, із чого виготовлялись чорнила і пояснити особливості геометрії букв при використанні пера і ширші історичні теми про грамотність наших предків.
Такий принцип використовується на будь-яких реконструйованих предметах – коли людина користується предметом, у неї виникають питання, а якщо є питання, то людина готова слухати відповідь.
Дуже показовий приклад знахідки археологами кавових піал на козацьких січах. Коли показуєш на екскурсії копію піали, люди питають: «Хіба козаки пили каву?». Після власного запитання екскурсанти готові слухати про історичні документи, які підтверджують, що козаки пили каву.
Також багато запитань і емоцій викликає традиційний український музичний інструмент «бугай». По-перше, мало хто про нього знає, по-друге, незрозуміло, як з нього видобувається звук. Але після пояснення і практичного заняття люди закохуються у цей інструмент.
Непростою є і козацька глиняна люлька, яка викликає багато запитань ,на які можна отримати відповіді на музейних заняттях.
Проєкт «Конкурентоспроможна громада — конкурентоспроможний музей!» реалізується в межах партнерської програми «Культура.Туризм.Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму.
Джерело – Вгору
