Коли людина з'являється на світ, вона вже починає забруднювати навколишній простір. Для багатьох цей факт не є очевидним, але від цього він не стає менш реальним.
Що робити з відходами, які людство регулярно, із року в рік, із місяця в місяць, день у день накопичує навколо себе? Це питання з кожним новим витком розвитку людської цивілізації набуває все більшого значення.
Відповідь на нього покликані дати всі ми. І неважливо, чи йде мова про уряди держав, про місцеву владу, про громадських активістів або про звичайного середньостатистичного обивателя.
... Австралійський режисер Девід Фідель у своєму документальному фільмі "Край електросміття" зробив спробу дослідити проблему електроніки, яка відслужила свій вік і під виглядом "секонд-хенду" нелегально (найчастіше) направляється до країн третього світу.
Режисер зазначає, що щорічно у світі накопичується більше ніж 50 мільйонів тонн електротрешу, і переважна частина цього сміття прибуває в такі країни, як, наприклад, Гана в Західній Африці. Вторинна "електросировина" здебільшого використовується заново, з'являючись на прилавках численних магазинів, які торгують електронікою. І це ще більше шкодить екологічному середовищу.
Але наскільки далеко в плані турботи про природний простір, що оточує нас усіх, зайшла Україна? Цій темі, зокрема, була присвячена дискусія, що відбулася після перегляду австралійського фільму на платформі Кіноклубу Docudays UA при Херсонській благодійній організації "Фонд милосердя та здоров'я".
Експертка з екологічних питань, громадська активістка, керівник центру екологічної інформації Херсонської обласної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара Юлія Тищенко підкреслює, що на всі сто відсотків вирішити проблему зі сміттям людство не в змозі. Принаймні, до тих пір, поки не винайдено суперсучасні "нанотехнології", які дозволяють утилізувати всі відходи без залишку. Проте, каже Юлія, у наших силах зробити так, щоб цих відходів стало значно менше, а вплив сміттєвих мас на екологічне середовище істотно знизився.
Один із найпростіших і дієвих способів зробити це - відпрацювати систему сортування сміття. Таким чином, стверджує Юлія Тищенко, можна домогтися не тільки реальних поліпшень "екологічної атмосфери", але й заощадити ресурси.
"Коли людина викидає скляну банку з “підгулявшим” повидлом у сміттєвий бак, вона вже забруднює навколишнє середовище”, - ділиться думками Юлія. - “Звичайно ж, набагато ефективніше при утилізації відходів відокремити скло від біологічного контенту. Це твердження справедливе для всіх видів відходів - будь то скло, біологічні речовини, пластик, метал, дерево, папір або ж медичні препарати та прилади".
В Україні на законодавчому рівні робляться певні кроки, щоб знизити "сміттєве" навантаження на навколишнє середовище. Так, 1 червня 2021 року Верховна Рада схвалила законопроєкт про обмеження обігу пластикових пакетів, який передбачає заборону на використання і продаж певних видів пакетів, а також штрафи за порушення закону.
Законом, зокрема, забороняється використовувати надлегкі, легкі (товщиною до 50 мікронів) пакети.
Штраф за використання заборонених пакетів складе 1,700-3,400 гривень (до $ 140), за повторне порушення - 3,400-8,500 гривень (до $ 350).
В той самий час, продовжує Юлія Тищенко, Херсонську область з незрозумілої причини досі продовжують позиціювати як "екологічно чисту". Читач, напевно, бачив навіть відповідні "тематичні" банери, які стоять по краях автотрас, коли ми проїжджаємо по дорогах нашого регіону.
"Досі немає жодних критеріїв, які б встановлювали, який саме регіон України більш "екологічний" і чому, - резюмує Юлія. - Наша Херсонщина також аж ніяк не підпадає під який би то не було критерій. Ми досі не можемо з вірогідністю знати, яким повітрям ми дихаємо, яку воду п'ємо, яку картоплю, умовно кажучи, їмо. Немає також жодних виразних досліджень щодо того, яке сміття і в яких обсягах надходить до акваторії Дніпра при сильних дощах. За таких умов стверджувати про те, що Херсонщина - екологічно чистий край, принаймні, дивно".
Хай там як, певні кроки до розв'язання "сміттєвої" проблеми і в Україні в цілому, і на Херсонщині зокрема, робляться. Так, у резолюціях уряду є пункт про скорочення сміттєвих поховань на полігонах твердих побутових відходів. До 2030 року обсяг таких поховань повинен скласти 30% (сьогодні цей обсяг катастрофічно високий - до 95%). Наскільки ці плани реалістичні, а наскільки декларативні, ми дізнаємося в найближче десятиліття.
Водночас у самому Херсоні з недавніх пір досить успішно діє сортувальна станція за адресою: вулиця Робоча, 64-б. Цей процес власним коштом організували місцеві підприємці. При цьому утримання цього об'єкта - збиткове для бізнесу: сортування сміття не приносить жодного прибутку.
"У справі сортування сміття необхідно докласти зусиль усім - і владі, і бізнесу, і громадськості, - впевнена Юлія Тищенко. - Перш за все, важливе розуміння необхідності такого процесу у свідомості кожної людини, громадянина. Ми йдемо в магазин, у супермаркет, і вже повинні уявляти, що ми купимо і як потім ми будемо утилізувати продукт або товар. У багатьох країнах Європи давно вже відмовилися від картонного упакування для зубної пасти. Адже вона - всього лише маркетингова "фішка", яка покликана привернути увагу покупця".
Крім усього іншого, говорить експертка, сортування сміття може бути дуже ефективним і допомагає заощадити фінансові ресурси. Так, наприклад, відомо, що для виготовлення тонни паперу необхідно чотири тонни деревини. І, якщо папір при викиді сортувати окремо, це заощадить, без перебільшення, мільйони гривень.
...Щороку середній українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, які йому стають у пригоді в середньому всього лише 10 хвилин. Усі ці токсичні предмети викидаються за непотрібністю, що становить велику проблему для навколишнього середовища. Але вихід є: наприклад, можна зробити або придбати спеціальний мішечок, який буде дуже довго приймати до себе продукти або товари.
Головне, щоб у свідомості кожного визрівала думка про те, як би правильніше і дієвіше утилізувати відходи. І тоді навіть від держави не потрібно було б вимагати занадто багато.
Захід організовано Кіноклубом Docudays UА при Благодійній організації "Фонд милосердя та здоров'я" та Кіноклубом Docudays UА при ГО “Докудейз”, що є частиною "Мережею DOCU/CLUB за реформи". Цей захід проходив за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.
Джерело – Вгору
