У Херсонському міському суді слухається справа про булінг (цькування)*, яке відбувалося в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №39 (селище Текстильників).
За словами мами постраждалої дев'ятикласниці, дві одинадцятикласниці - Ганна та Анастасія - знущалися з її дитини та вимагали гроші, а коли донька відмовилася віддавати їм “данину”, дали такого ляпаса, що зубна пломба вилетіла...
За словами голови суду Григорія Смирнова, за останні два роки міські судді переглянули десятки матеріалів про аналогічні адміністративні правопорушення.
І дійсно, в Єдиному реєстрі судових рішень оприлюднено вже немало постанов, де фігурують херсонські школярі, які цькували своїх однолітків чи молодших учнів.
Є справи окремо про фізичний булінг. Зокрема, торік у правопорушенні звинувачували ученицю ЗОШ №55, яка побила іншого учня. Справу закрито у зв’язку із закінченням терміну притягнення до відповідальності (минуло понад три місяці з моменту виявлення факту). Тобто, по суті, ця дівчинка не понесла покарання за свій вчинок.
У цьому році правоохоронці склали протоколи одразу щонайменше на двох учнів ЗОШ №41. Підлітки: дівчинка та хлопець, побили однокласника. Справу дівчини теж закрили у зв’язку із закінченням термінів притягнення до відповідальності. А хлопцеві суд призначив покарання у вигляді усного зауваження. Адже його мати пояснила, що це однокласник спровокував її дитину. А взагалі то її син дуже спокійний, до того ж з ним вже провели профілактичну бесіду про недопущення подібних ситуацій у майбутньому
Є також і економічний булінг. Показовою може стати справа декількох учнів ЗОШ №16, які у квітні-травні цього року вимагали у школярів гроші. Інакше погрожували бити та знущатися. Зокрема, один із дев’ятикласників був вимушений віддати 400 гривень лише за те, щоб його облишили у спокої. Покарана мати одного з кривдників, її оштрафували на 850 грн.
Проте більшість справ, як і згадана на початку, зазвичай, поєднує в собі одразу три види булінгу: психологічне, фізичне та економічне насилля. Однак далеко не всі кривдники отримують покарання. І у батьків дев'ятикласниці є всі підстави побоюватися, що старшокласниці Ганна та Анастасія теж уникнуть відповідальності.
Адже та кричуща подія сталася 26 жовтня, отже, термін притягнення до відповідальності закінчується 26 січня. Протоколи щодо кожної звинуваченої розглядаються окремо.
Матеріали справи стосовно Ганни розглядає суддя Григорій Смирнов, але повноцінне слухання ще не розпочалося. На попередньому засіданні 3 грудня з'ясувалося, що батьки звинуваченої “забули” принести до суду документи, які підтверджують їх родинні зв'язки з донькою, тобто, що вони є її законними представниками. А їх адвокат не приніс документи, що підтверджують його повноваження. В результаті слухання справи відклали до 9 грудня.
З матеріалами справи стосовно Анастасії ще “веселіше”. Спочатку документи потрапили на розгляд судді Наталії Корольчук. Але 11 листопада вона повернула їх до Дніпровського міського відділу поліції на доопрацювання: заяви, пояснення, копії паспортів не було завірено належним чином. Отже, доопрацьовані матеріали заново направили на авторозподіл аж 2 грудня, вони знову потрапили на розгляд Наталії Корольчук, проте дати засідання ще не призначено. Тобто шансів “встигнути” до 26 січня ще менше.
А безкарність, як відомо, породжує ще більш тяжкі правопорушення та злочини.
P.S. Символічно, що слухання/не слухання справ щодо інциденту у школі №39 відбувається під час флешмобу «Обираю моє право», який триватиме до 10 грудня. Цього дня у 1948 році була прийнята Загальна декларація прав людини. Перший документ у світі, де сформульовані положення про наші з вами політичні, громадянські, соціальні, культурні та економічні права.
А стаття 6 Європейської конвенції з прав людини гарантує нам право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Також до 10 грудня триватиме 17 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA в Херсонській області. І його цьогорічна тема Тін Спіріт, тобто - про дорослішання, про підлітків.
*Довідкове:
Стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Кодекс доповнено цією статтею 18.12.2018).
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого,
-
тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень, або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
-
тягне за собою накладення штрафу від 1700 до 3400 грн, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,
-
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, 850 до 1700 гривень, або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,
-
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, 1700 до 3400 грн, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу
-
тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти відсотків заробітку.
Джерело – Вгору
