Складні погодні умови поставили аграріїв Південної України в надзвичайно важке становище. Відсутність опадів в окремих районах протягом кількох місяців призвели до зниження планової врожайності вдвічі, а подекуди і більше.
Багато вже було написано про ситуацію на Одещині, де посіви наприклад озимої пшениці загинули повністю. Регулярні візити представників Міністерства, обіцянки виділити фермерам компенсації та розробити дієвий механізм агрострахування поки що тільки починають опрацьовуватись у владних кабінетах.
Але чи є все ж таки агровиробники, які самостійно запровадили дієві механізми ризик-менеджменту вже в 2020 році не очікуючи допомоги від держави?
Ми вирішили поспілкуватись з представниками бізнесу, Директором Херсонської Дирекції страхової компанії ARX (АРСК) Сергієм Дмитренко та Віктором Ставратієм керівником наших регіональних агровиробників “ЕММАНУЇЛ ФАРМ ЮГ”, “ДП Альфа Фарм” та “ЛІДІЯ С-ПЛЮС” які сумарно отримали близько 7 млн грн відшкодувань від страховика за недобір врожаю.
В нашому короткому інтерв’ю ми спробуємо дізнатись з перших вуст, що спонукало цих агровиробників застрахувати свій майбутній врожай, скільки це коштує, які труднощі та можливі підводні камені супроводжують процес укладення договору страхування?
Пане Сергію, перше питання адресуємо Вам – як давно ви працюєте з агровиробниками по страхуванню майбутнього врожаю?
Агросектор в останні роки чи не єдиний сектор економіки, який показує стабільне зростання. Звісно, наша Компанія приділяє значну увагу цьому сегменту та щороку запроваджує нові рішення та продукти, які враховують потреби наших клієнтів. По страхуванню посівів та врожаю ми працюємо вже вісім років в нашому регіоні, але мушу відверто сказати, що механізм страхування так і не набрав популярності. Незважаючи на той факт, що більшість фермерів щороку стикаються з складними погодними умовами, лише одиниці звертаються до нас для розрахунку вартості страхування та ще менше укладають договори. Ми проводили окремі дослідження, з метою дізнатись причини та виділити фактори, які заважають розвитку агрострахування. За їх результатами, можна виділити три основні та навести в наступній послідовності в порядку вагомості:
Головною причиною є недовіра до страхування, як механізму боротьби з несприятливими погодними умовами в цілому та до страхових компаній зокрема. Багато фермерів пам’ятають роки, коли укладали договори та їм не виплачували відшкодування посилаючись на різноманітні, часто надумані причини.
Також необхідно виділити низьку обізнаність та труднощі в розумінні умов страхування та механізмів, які супроводжують процес укладання договору та можливої виплати відшкодування.
Лише на третьому місці агровиробники виділяли ціну, як фактор який стримує їх запровадити агрострахування посеред своєї системи управління ризиками.
Багато агровиробників все ще вірять, що інвестувати в нові технології вирощування, машини та механізми, засоби захисту рослин, більш якісний насіннєвий матеріал набагато вигідніше ніж страхувати свій врожай. Але ситуація останніх років показує зовсім іншу картину.
Ми дізнались думку керівника ЕММАНУЇЛ ФАРМ ЮГ, ДП Альфа Фарм та ЛІДІЯ С-ПЛЮС з цього приводу.
Пане Віктор, прокоментуйте будь-ласка Вашу ситуацію з врожайністю цього року та що спонукало Вас застрахувати свій врожай?
Так, ми погоджуємось з Сергієм, протягом останніх років та особливо цього року технології вирощування, які пропонують нам світові лідери в галузі агротехнологій довели свою неефективність в умовах посухи. «Стійкі» до посухи гібриди показали таку ж саму низьку врожайність як і більш доступний насіннєвий матеріал, а подекуди навіть нижчу. Я для себе вирішив запроваджувати в Компанії паралельно два напрямки, які на мою думку доповнюють один одного – інвестувати в нові технології та страхування. Сергію в квітні місяці вдалось переконати мене, що нічого кращого ніж агрострахування, як механізму компенсації можливих збитків в агровиробництві людство ще не придумало. Наводив досвід провідних світових держав, адже компанія ARX (АРКС) належить до міжнародного фінансового холдингу Fairfax який працює більш ніж у 40 країнах світу. Хоча раніше я, як і більшість моїх колег, скептично відносився до даного інструменту управління ризиками. Але, як показав досвід цього року, Сергій був правий.
В травні ситуація з соняшником виглядала чудово і ми очікували на врожайність на рівні від 20-25 ц/га. Але, як не прикро констатувати, по факту зібрали від 5 до 12 ц/га.
Я так розумію Ви отримали відшкодування? Що б ви порадили Вашим колегам фермерам – з чого почати та як правильно застрахуватись?
Я хотів би розвінчати міф про те, що страхові компанії не виплачують відшкодування. (сміється)
Перш за все при прийнятті рішення про укладення договору страхування потрібно обрати страхову компанію. Я, базуючись на власному досвіді, всім рекомендую ARX (АРКС), як надійного партнера в цьому напрямку.
Не зважаючи на те, що працюю з даною компанією по багатьох напрямках страхування вже багато років, навіть я був здивований наскільки професійно та оперативно ми пройшли всі етапи від інспекції посівів та до виплати відшкодування в розмірі майже 7 млн. грн. Жодних зайвих документів та довідок, чіткість та прозорість умов страхування, професійні експерти – і процес від проведення контрольного обмолоту до виплати зайняв у них близько двох тижнів. Я думав, що це не можливо в нашій країні, але тепер переконаний, що маю справу з справжніми професіоналами своєї справи.
Звісно, процес страхування повинен починатись завчасно - коли спрогнозувати ризик неможливо, а не тоді коли вже стає зрозуміло, що культура не дасть потрібний врожай. В іншому випадку жодна професійна страхова компанія не прийме ризик на страхування.
Орієнтовно в вересні-жовтні агровиробник повинен розуміти чи буде він страхувати посіви на період перезимівлі, а в березні-травні– чи буде він страхувати врожай чи ні та планувати необхідні витрати в своєму бюджеті.
Ми плавно підійшли до одного з найважливіших питань – а скільки ж це коштує агрострахування?
Сергій:
Ціна страхування залежить від кількох основних факторів – сільськогосподарська культура та франшиза якщо вести мову про класичне страхування. На період перезимівлі орієнтовно застрахувати озиму пшеницю коштуватиме близько 3-4%, ріпак – 6-9% від вартості витрат на вирощування.
Майбутній врожай на період від моменту огляду навесні до збирання врожаю – можна застрахувати за 4- 7%.
Звісно, в нашій продуктовій лінійці є не тільки класичні продукти, які передбачають проведення огляду. Серед продуктів, які набирають популярності є також індексні (параметричні) рішення, де критерієм для визнання випадку страховим та підставою для виплати відшкодування є дані незалежних провайдерів: супутникові дані, дані метеостанцій, державного комітету статистики, тощо.
Шановні панове дякую за коротку але змістовну розмову, що Би ви хотіли порадити агровиробникам Південної України?
Сергій Дмитренко:
Моя порада звісно виглядатиме смішно (сміється), але я б радив усім все таки розглянути механізм агрострахування як додатковий інструмент захисту. Для отримання орієнтовної ціни – Вам варто лише надати коротку інформацію про область, район розташування культури, вартість вирощування, або планову врожайність в залежності від періоду на який плануєте укладати договір. Ми протягом дня надамо Вам орієнтовну ціну, а Ви вже зможете співставити можливі збитки від погодних катаклізмів з ціною страхування та прийняти рішення про його доцільність для Вашого господарства. Наші контакти: Херсон вул. Соборна(Леніна), 4, Страхова компанія “ARX” (АРКС), т. (099) 966 14 83
Пан Віктор:
Я, як представник агробізнесу підтверджу зі своєї сторони, що агрострахування в Україні існує, є компанії які беруть на себе зобов’язання та їх виконують, як мінімум одна точно (сміється). Для себе вибір ми зробили – краще щороку інвестувати кілька відсотків на страхування, щоб в рік такий як цей, компенсація від страхової стала тією рятівною подушкою для нас
Джерело – Вгору
