На день міста в Херсоні відбулося гучне відкриття виставки, присвяченої херсонському модернізму.
“Ми гарували ціле літо над цим проєктом і навіть пандемія нас не зупинила!”, — щиро розповідає кураторка мистецько-урбаністичного форуму “Херсонський модернізм: назад у майбутнє” Юлія Манукян.
“Мета форуму — популяризувати архітектуру модернізму в Херсоні в період від 20-х до 90-х рр. Мова йде про такі визначні будівлі як бібліотека Гончара, ККЗ “Ювілейний”, готелі “Фрегат”, “Бригантина”, “Меридіан” та багато інших. Серед учасників — переважно студенти спеціальності “Архітектура та містобудування” Херсонського державного аграрного університету (ХДАУ), але по міруі того, як розвивався наш проєкт, до нього долучалися й інші митці та фотографи,” — підкреслює кураторка.
Хтось зійшов з дистанції, а хтось долучився
На початку літа організатори форуму надали креативній молоді усю можливу інформацію про будівлі в стилі модернізм, які є у Херсоні, зокрема, читали лекції та показували слайди. Аби форумчани максимально глибоко занурилися в тему та проявили свою креативність, ментори Даріус Вайчекаускас (Литва), Сергій Дяченко (зараз проживає у Польщі) та Юлія Манукян намагалися якомога сильніше їх “прокачати”.
Фотограф Даріус Вайчекаускас повинен був приїхати до України, аби фахово допомагати учасникам форуму, які хотіли спробувати себе у фотографії. Але через карантинні обмеження йому довелося спілкуватися з підопічними дистанційно.
Форумчани у свою чергу генерували ідеї: як показати ту лаконічну красу, що ховається поміж простих ліній та геометричних форм цих будинків?
Це стало справжнім викликом, адже “оживити” старі будівлі, змусити містян та чиновників подивитися на них під іншим кутом, надати їм нового сенсу і таким чином відстояти їх право на існування, - це дуже складне художнє завдання.
Ідеї, які учасники форуму озвучили на першому воркшопі*, втілити не вдалося: те що здається цікавим на словах не завжди вражає на практиці. Однак ближче до середини проєкту учасники вже визначилися, з якими медіа вони б хотіли працювати й, яким будівлям вони б присвятили свої роботи.
“У результаті маємо чудовий календар із зображенням 12-ти архітектурних об'єктів, листівки, футболки та “вишенька на торті” арт-бук із неймовірними колажами!”, — розповідає Юлія Манукян.
“Навіщо ми все це затіяли?”
Викладач архітектурного проєктування у ХДАУ керівник мистецько-урбаністичного форуму “Херсонський модернізм: назад у майбутнє” Андрій Луцик розповідає:
— Цим проєктом ми “вбиваємо” одразу кількох “зайців”: ми будемо проводити екскурсії та розповідати містянам про архітектурні особливості модернових будинків та будівель. На конкретних прикладах покажемо стриману естетику модернізму і будемо пояснювати, чому численні балкони, надбудови та рекламні банери спотворюють фасади цих споруд. А головне - під час форуму ми ініціювали проведення архітектурно-художніх досліджень і тепер можемо довести культурну цінність цих об'єктів. Сподіваюся, наші зусилля не були марними, й ці будівлі отримають статус пам’яток архітектури і охоронятимуться державою, — заважив фахівець.
Один із менторів проєкту, історик архітектури Сергій Дяченко зауважив:
Дійові особи
Відкриття фінальної виставки відбулося у будівлі заводу Електромаш.
На захід завітали молоді херсонські митці — надихнутися підтримати колег по цеху.
Вхід на виставку прикрасив величезний банер, на якому зображено одночасно декілька будівель у стилі модернізм, які буквально “зліплені” разом і тепер нагадують радше одну величезну конструктивістську споруду з низкою сходинок, труб та квадратних вікон. Авторка Олена Гуменюк використала техніку колаж і за допомогою фотошопу створила свій “правильний” хаос, де кожна деталь на своєму місці. Але банер це, так би мовити, — побічний продукт її творчої діяльності. Спочатку Олена створила арт-бук, який складається із 56 сторінок.
Арт-бук та листівки від Олени Гуменюк стали родзинкою виставки “Херсонський модернізм: назад у майбутнє”.
На кожній сторінці знову ж таки плід її уяви — чудернацькі композиції. І кожна складається з тих чи інших частин різних херсонських модернових будівель. Авторка розповідає про свою роботу так:
Основа експозиція складалася зі світлин херсонських фотографів — Станіслава Остроуса, Дениса Максимова та Лі Білецької. Вони всі фотографували людей на фоні модернових будівель, але концепція та подача у кожного автора своя.
Станіслав Остроус створив серію світлин у стилі ню, де хлопець і дівчина, як Адам і Єва блукали на фоні бетонних споруд. Автор хотів передати контраст між ніжною вразливістю людських тіл та важкими брилами великих холодних будинків.
Фотограф Станіслав Остроус презентує серію своїх робіт “Lost in modernism” (“Загублені в модернізмі”)
Денис Максимов під час презентації власної роботи зізнався, що ніколи не любив і не розумів стилю модернізм, і ці будівлі викликали у нього в кращому випадку байдужість. Тому у його роботах з’явилися “кислотні” кольори на противагу цим сірим бетонним “велетням”. Фотограф експериментував: спочатку він робив по три окремих знімків на чорно-білу плівку, використовуючи червоний, синій та зелений фільтри. Після сканування за допомогою фоторедактора Денис зібрав їх в одну кольорову картинку.
байду
Денис Максимов на фоні своїх робіт.
Лі Білецька фотографувала на шести локаціях одну й ту саму модель, що перевтілювалася в різні образи залежно від локації та її призначення. Так мисткиня вигадала та зняла 6 історій, які й увійшли до експозиції.
Роботи Лі Білецької
Ще один фотопроєкт виставки — це спільна колаборація фотографа Михайла Кльокти та ментора форуму Андрія Луцика під назвою “Приховане сяйво модернізму” - велика світлина готелю “Меридіан”. Фото зроблене вночі, але завдяки ілюмінації (було використано ліхтарі), занедбана будівля виглядає фантастично.
Студентка ХНТУ Вікторія Пагельс розробила принти для футболок та екоторбинок. На текстилі зображення відомих об'єктів архітектури Херсона мають напрочуд стильний вигляд.
Окрім фотопроєктів та арт-бука глядачів побачили складну (темпоральну) інсталяцію від іншої учасниці форуму Тетяни Кладкової та відеоарт від Анастасії Гуськової.
Інсталяція Тетяни Кладкової
*воркшоп — майстерня, цех (англ.)
Джерело – Вгору
