Квартирне питання ось уже п’ять років залишається головною проблемою для переселенців.
Як отримати соціальне житло, хто має на це право і як діяти – в Фактів ICTV.
У 2014 році на Донбасі почалася війна… Того ж літа тоді ще студентам Оксані і Валерію довелося залишити рідні стіни у Красному Лучі Луганської області.
Чотири роки вони жили у Харкові, отримуючи медичну освіту в університеті. Після його закінчення вирушили проходити інтернатуру у Богодухів, що за 61 км від Харкова. Там жили батьки чоловіка Оксани.
У турботах, переїздах і хвилюванні цей час пролетів, як один день. І ось вони, родина дипломованих фахівців, стоять на порозі своєї квартири у Богодухові. Тут є всі необхідні умови – окремий душ, туалет, кухня, меблі та побутова техніка. Вона, звичайно, дуже маленька, лише 19 кв. м, але зате своя. Ну майже…
Соціальне житло для переселенців
Квартиру молодій родині надали на тимчасове користування у рамках проекту Сприяння розвитку соціальної інфраструктури УФСІ, який реалізується німецьким урядом через державний банк KfW і Український фонд соціальних інвестицій.
Діє проект у п’яти областях України – Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій і підконтрольних Україні містах Луганської і Донецької.
У Фонд соціальних інвестицій міськради подають заявки на реконструкцію старих будинків. Їх відбирають і передають на розгляд наглядовій раді, яка складається з представників KfW. І починається будівництво, яке контролює німецька сторона. Після завершення робіт житло передають на баланс міськради, яка і розподіляє його між переселенцями.
Ми жодним чином це не обмежуємо, це відповідальність місцевої влади. Вони надають будівлю під реконструкцію і ухвалюють рішення, хто саме там оселиться, – кажуть у фонді.
Заходь і живи! – приблизно так можна охарактеризувати програму. Лише прав на квартиру у переселенців ніяких. Житло не передається у власність, його не можна купити або продати. Зате за оренду платити не треба, та й час перебування не обмежений – живи, поки переселенець.
Житло у Богодухові.
Так можна домувати рік. Для продовження проживання необхідно оновити документи – підтвердити, що житлом не обзавівся, а доходи суттєво не зросли.
У січні 2018 року прийшли у місцеву міськраду і написали заяву, що потребуємо житла, оскільки переселенці. Так ми стали у чергу, в якій було ще кілька десятків сімей. І ось вже з серпня минулого року живемо у новенькій квартирі, – розповідає Оксана.
Спочатку родині повинні були дати кімнату у гуртожитку, але після того, як дівчина завагітніла, виділили окрему квартиру.
Чому у першу чергу їм дали житло, Оксана не знає. Можливо, на руку зіграло те, що вони лікарі – потрібна професія у невеликому місті.
Як розподіляють житло
У Фонді соціальних інвестицій пояснили, що до червня 2019 року цей процес був не врегульований, тому що не існувало єдиної системи розподілу житла.
26 червня 2019 року Кабмін ухвалив постанову, що передбачає формування окремого фонду житла для тимчасового проживання переселенців, і затвердив порядок його надання.
Тепер на основі прописаних критеріїв місцеві органи влади разом з громадськими організаціями формують список претендентів на житло.
Насамперед житло отримують найуразливіші категорії переселенців, ті, хто не може платити за орендоване житло, оскільки не у змозі працювати. Це пенсіонери, одинокі матері неповнолітніх дітей, вагітні жінки та люди з інвалідністю.
При цьому у фонді запевняють, що соціальної напруженості серед переселенців немає: чому цим дали, а іншим ні.
Переселенці Людмилі з Красного Луча (Хрустальный) пощастило менше, ніж її землячці Оксані. Адже вона чекає на заселення вже більше двох років.
Поки що у режимі очікування кімнати у гуртожитку у Дергачах. Обіцяли заселити у грудні 2018 року, тепер відклали до вересня, – розповідає жінка.
Але Людмила впевнена, що таке житло можна і почекати. Адже там зроблений відмінний ремонт, починаючи з плитки і закінчуючи дверним дзвінком. І меблі є, і побутова техніка. Просто заходь і живи.
До того ж Дергачі знаходяться за 20 хвилин від Харкова, а це означає, що проблем з роботою не буде, та й поруч центр перекваліфікації, де кожен переселенець може поміняти свою спеціалізацію.
У Центрі зайнятості жінка і дізналася про проект. Потім звернулася до місцевої влади і подала необхідні документи.
Яке це житло
Взагалі житло переселенцям надають різне. Це як звичайні кімнати, так і квартири. Їх площа від 10 до 16 кв. м.
З одного боку знаходиться гуртожиток із спільними кухнями, а з іншого – невеликий будинок з окремими квартирами. Тут у кожного є свій душ, туалет, кухня.
Гуртожиток у Вільногірську Дніпропетровської області.
Як стати у чергу на квартиру?
Потрібно бути активним і підштовхувати органи місцевого самоврядування у заявлених областях до дії.
Можна пропонувати свої варіанти під реконструкцію або мотивувати знайти такий об’єкт і подати запит до Фонду соціальних інвестицій. Адже разом з реконструкцією приміщень для переселенців ремонтують і місцеві школи, дитячі садки. А це вигідно для міста.
Наприклад, у Богодухові разом з житлом для переселенців реконструювали школу. Там навчається 500 місцевих дітей і лише 10 переселенців.
Другий момент – ти повинен бути зареєстрований у Єдиній інформаційній базі даних про переселенців у тих областях, в яких функціонує програма.
Далі потрібно звернутися в органи місцевого самоврядування із заявою й певним переліком документів, який визначає місцева влада.
Їх список можна знайти на сайті Український фонд соціальних інвестицій. Там побачите адреси і телефони, куди звертатися переселенцю за інформацією – чи є місця та можливість заселитися.
Зазвичай, потрібні оригінали і копії таких документів:
1) паспорт та індифікаційний код;
2) довідка переселенця і відповідні довідки членів сім’ї (за наявності);
3) свідоцтво про народження, про шлюб, свідоцтво опікуна або піклувальника тощо;
4) довідка про доходи заявника та всіх членів родини за попередні шість місяців;
6) копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності у наданні переселенцям житлових приміщень з відповідних фондів.
За попередні 6 місяців середньомісячний дохід на сім’ю повинен бути менше прожиткового мінімуму на родину у розрахунку на місяць. Простіше кажучи, якщо у сім’ї двоє дорослих, то виходячи з прожиткового мінімуму близько 2 тис. грн, дохід не повинен перевищувати 4 тис. грн.
Однак, якщо дохід більше, ніхто не зможе не допустити вас до участі у програмі.
Якщо ж дохід сім’ї перевищує регіональний показник опосередкованої вартості найму житла (розраховується місцевою владою для кожної населеного пункту, – Ред.), то житлова комісія, навряд чи, включить таку родину до списку рекомендованих для виділення житлоплощі.
Так переселенець стає у чергу. Після того, як об’єкт буде зданий в експлуатацію, з ним укладається договорів оренди на рік.
Однак варто запастися терпінням – між подаванням заяви і заселенням, зазвичай, проходить кілька років. Так, за 3,5 року (з кінця 2015 до середини 2019 року) житлом обзавелися лише 271 осіб. У серпні цього року дах над головою отримають ще 442 людини.
З огляду на те, що в Україні налічується близько 1,5 млн переселенців з Криму і Донбасу, то проблема житла вирішується слабо.
У Фонді соціальних інвестицій пояснюють це станом будівель, які відібрані під реконструкцію. Деякі з них багато років не використовувалися і були у занедбанному стані.
Їх ремонт вимагав часу на розробку проектно-кошторисної документації, проведення складних будівельних робіт, підключення інженерних мереж і багато іншого. Тому проект тривав 3,5 роки.
Але найголовнішою проблемою є слабке фінансування програми. За першим і другим грантом німецьким банком було виділено €22 млн. Однак цих вливань недостатньо. Щоб покрити потребу у житлі, потрібно €4-5 тис. на людину, а це приблизно €75 млрд на вирішення квартирного питання всіх переселенців.
Ми робимо те, що можемо. Ясна річ, що це проблему у цілому не вирішує, – кажуть у фонді.
Проте, заселення йде і до 2022 року житло отримають ще 700 переселенців. Хоч і крапля у морі, але справа зрушила з мертвої точки, і це не може не радувати.
Джерело – Вгору
