Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію звільнити захоплених в листопаді у Керченській протоці моряків та повернути 3 українські кораблі. Таким чином трибунал задовільнив ключову вимогу України у справі про тимчасові заходи, які має здійснити Росія. Представники Кремля участі у слуханнях щодо цієї справи не брали.
Чому трибунал лише частково задовільнив позов України та як змусити Росію виконувати це рішення – в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу розповів заступник міністра юстиції – уповноважений з питань Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.
- Про що насправді йдеться в рішенні Міжнародного трибуналу ООН з морського права?
- Передовсім – це перемога. Цим зверненням займалось Міністерство закордонних справ України, а ми надавали інформацію. З тексту самого рішення вбачається – Міжнародний трибунал з морського права розглянув справу в терміновому порядку щодо забезпечувальних заходів. Він частково задовільнив заяву українського уряду. Зокрема, зобов’язавши Російську Федерацію терміново звільнити моряків і військові кораблі. Позов у частині зупинення кримінального провадження проти українських моряків – не задовільнив. Україна отримала головне по цій справі.
- Чому наш позов задовільнили лише частково?
- У другій частині йдеться про питання щодо кримінальної відповідальності. Трибунал не буде втручатись у внутрішні справи Російської Федерації. Якщо суди та правоохоронні органи цієї країни вважають за необхідне продовжувати якесь кримінальне провадження – це їх право.
- Проте трибунал не визнав цей конфлікт військовим?
- Кваліфікація конфлікту та дій як військові чи правоохоронні, відбувається згідно з Конвенцією про морське право. Це дуже вузьке питання, що стосувалось того, як оцінювати дії Російської Федерації в рамках застосування Конвенції з морського права. В рамках цього документу дійсно трибунал дійшов висновку – дії РФ потрібно розглядати не як військовий конфлікт, а як виконання своїх правоохоронних функцій. Адже у трибуналу не було й не може бути юрисдикції оцінювати в цілому війну між Росією та Україною, яка б вона не була – відкрита чи ні. Вони не будуть розглядати питання Донецького аеропорту чи анексії Криму – це не їх компетенція. До їх компетенції належить винятково ситуація із захопленням українських кораблів та екіпажів. В рамках інциденту, який відбувся в Керченській протоці, трибунал кваліфікував дії РФ як виконання правоохоронних функцій.
- Чому це було важливо?
- Дії військового характеру були спеціально виключені Україною та Росією з юрисдикції цього трибуналу, щоб він не мав права цього розглядати. РФ сказала – у нас тут військовий конфлікт, тому ви не можете цей позов розглядати. Водночас, правоохоронні дії не були виключені Україною з юрисдикції трибуналу, відповідно, він мав право розглянути цей позов, що й зробив. Тут все абсолютно логічно.
- Але чому виключили дії військового характеру?
- Не може бути єдиної позиції по 5 чи 6 різних міжнародних судах, куди звернулась Україна. У кожного з них своя компетенція та юрисдикція. В Європейському суді кажуть – в Азовському морі відбулось захоплення українських моряків, які стали військовополоненими, і в цього суду є компетенція розглядати це питання. Для Трибуналу був важливий інцидент – захоплення кораблів, і він цей факт кваліфікував як правоохоронну діяльність. До речі, нашу заяву до ЄСПЛ ми збираємось переформатувати і доповнити: окремим порушенням виділити невиконання рішення трибуналу.
- Що це нам дає?
- Це свідчитиме про те, що Росія утримуватиме моряків за гратами незаконно. Адже є конвенція, є рішення трибуналу, невиконання якого – порушення закону. А незаконне утримання людей – це порушення Європейської конвенції.
- Але ж Росія відмовилась виконувати це рішення?
- Росія завжди відмовляється щось виконувати. Проте вони дуже чітко інформують про невиконання рішення. В такому разі все стає дуже просто: є визнана міжнародна судова установа, що прийняла рішення, яке Росія не виконує і прямо про це заявляє.
- Які наслідки очікують на нашого Східного сусіда за невиконання такого рішення?
- Дуже серйозні. Передовсім – санкції. Йдеться про міжнародний тиск, який вони вже відчувають і розуміють, коли роблять дурню, то для них це дуже погано. В цьому випадку навіть не йтиметься про послаблення санкцій, якщо вони не виконуватимуть рішення. Росіяни можуть лише сподіватись, що їх не буде посилено; вірогідно, вони все ж будуть посилені. Мені здається, вони все ж отямляться і виконають рішення.
- Деякі експерти казали – у випадку невиконання цього рішення Кремль не зможе звертатись до інших міжнародних судів…
- Це перебільшення. В будь-якому разі у країни є право на звернення до інших судових інстанцій. Інша справа – невиконання судового рішення. Це великий мінус для будь-якої їхньої позиції, тобто все, що вони казатимуть в інших судах та справах, розглядатиметься через призму невиконання рішення трибуналу.
- Міністерство закордонних справ підготувало дипломатичну ноту до Росії з вимогою виконати рішення міжнародного трибуналу про звільнення полонених українських моряків. Що нам дає таке звернення, адже вони вже сказали, що не виконуватимуть це рішення?
- Це дуже важливий документ, який формально відзначає невиконання Росією рішення трибуналу. Ми його будемо використовувати в Європейському суді. Це дуже важливо.
- Росія навіть не була присутня на розгляді справи. Чи подавали вони якісь свої пояснення ситуації?
- Російська Федерація мала право бути присутньою на засіданні, але вони ним не скористались. Водночас, подали якийсь меморандум. Загалом, їх позиція дуже дивна. Адже в цьому меморандумі визнається, що була військова діяльність, водночас росіяни роблять вигляд, що це не вони. Їм доводиться щоразу вигадувати, чому і як: то вони ведуть обстріл ракетами наших військових через кордон, але кажуть – нас там немає, то засилають до нас "ихтамнетов".
Загалом, у них немає жодних аргументів щоб не виконати це рішення. Росіяни є членами конвенції, трибунал був утворений належним чином, вони мали право бути присутнім і навіть подали якусь позицію. Все вони програли!
Джерело – Вгору
