У листопаді 2013 року на саміті Східного партнерства Грузія та Молдова парафувала угоди про асоціацію з ЄС. Україна ж – ні.
Вочевидь Януковичу доповіли, що вдома його вже чекають протести на Майдані. Щоправда, тоді ще не масові, тож легітимний певно і уявити не міг, що за три місяці залишить своїх страусів та поїде до Ростова.
А у березні 2014 року в Брюсселі Петро Порошенко зробив те, на що не наважився його попередник – поставив підпис під політичною частиною угоди про асоціацію з ЄС. Економічну підписали у червні.
Хоча повністю угода про асоціацію з ЄС вступила в дію лише минулого року. Ця угода це проміжна ланка для отримання статусу кандидата в члени Євросоюзу. Це така собі домашня робота для України, які реформи ми повинні зробити, щоб стати частиною ЄС. У цьому переліку аж дві тисячі пунктів. І є чіткий дедлайн до 2025 року, на кожен рік – окремий пакет завдань.
"Ми цьогоріч суттєво прискорились у виконанні завдань відповідно до угоди про асоціацію. Я поки що не назву вам цифри, бо їх ще немає на кінець року, але вже станом на 9 місяців ми можемо говорити, що на цей рік ми 65% завдань виконали, якщо ми минулий закінчили з 41%", – наголосила віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
З цими цифрами не згодні експерти. Кажуть, в уряді додають собі плюсиків, дроблячи завдання від Євросоюзу на маленькі підзавдання. Аналітик Дмитро Науменко сказав, якщо рахувати повністю, що із запланованого вдалося зробити, то минулого року ми впоралися не на 41, а на 13%. Найбільше успіхів у виробників харчових продуктів. Багатьом вдалося в Україні досягнути європейських стандартів виробництва.
А отже успішно продавати продукцію у країни Євросоюзу.
"Необхідно, щоб відповідало підприємтсво, санітарний стан, рівень обладнання, рівень знаннь персоналу. Їхня відповідальність, для всього цього проводились спеціальні навчання і проходили аудити міжнародних компаній", – сказав директор підприємства-експортера вершкового масла Владислав Кулініч.
Хоча багато виробників скаржаться: продавали б більше, якби розвивати бізнес допомагала держава. Однак у деяких законодавчих сферах – застій. Жоден із законів, які регулюють транспортну галузь, і які потрібні для євроінтеграції не були прийняті.
Але навіть, якщо нам до 25 року вдасться виконати усі домашні завдання, це не означає, що ми одразу станемо членами Євросоюзу.
"Ми маємо використати угоду як вже наявний у нас інструмент – приєднуватись до єдиного європейського ринку, не маючи того статусу членства", – заявив старший аналітик Українського центру європейської політики Дмитро Науменко.
І хоч хваляться успіхами, у Брюсселі настрої не такі оптимістичні. На початку листопада Європейська комісія опублікувала "Звіт із впровадження асоціації Україною", звертають увагу на те, що зриваємо дедлайни і недвозначно натякають: далі так бути не може.
До слова, критикують і Молдову, у СЄ її назвали державою "захопленою олігархічними інтересами". А от Грузію хвалять, бо усі зобов'язання виконує вчасно і успішно.
Джерело – Вгору
