Україна є дуже перспективною і цікавою країною для іноземних інвесторів, які готові вкласти в неї мільярдні інвестиції. Проте глобальні інституційні інвестори стикаються з низкою проблем, і одна з них – відсутність концепції «номінального власника», що не дозволяє трастам, публічним пенсійним фондам та іншим установам інвестувати в українські цінні папери через фінансового посередника.
Виправити цю ситуацію може ухвалення законопроекту № 6141 про спрощення доступу іноземних інвесторів. Що передбачає цей законопроект, як він вплине на приплив капіталу і яким чином спростить життя інвестору, про це Укрінформ спробував з'ясувати у голови правління Національного депозитарію України Міндаугаса Бакаса.
- З якими проблемами стикаються інституційні інвестори, які працюють на українському ринку цінних паперів, і, які конкретні проблеми усуває законопроект № 6141 про спрощення доступу іноземних інвесторів?
- В Україні є два серйозних бар'єри на шляху до приходу інвестора: перший – це валютне регулювання, і другий – це ризики, пов'язані з юридичним статусом власності. Що стосується першої проблеми, то НБУ активно просуває законопроект «Про валюту» і на нашу думку – це дуже важливий і позитивний крок України до ліберальної моделі валютного ринку. І як наслідок – позитивний сигнал для іноземного інвестора. Що стосується другого бар'єру – це ризики, пов'язані з юридичним статусом власності. І ось саме в зв'язку з цим, другим фактором, ми сформулювали цей законопроект, щоб усунути цей недолік.
- У чому суть цих бар'єрів?
- Суть у тому, що іноземний інвестор хоче інвестувати в певну країну, але йому складно приїхати сюди і відкривати рахунок. Це вимагає не тільки грошових витрат, а й забирає багато часу. Тому, коли інвестор розглядає такі можливості, він, зазвичай, використовує посередника. Під посередником маються на увазі великі глобальні банки, які працюють у всьому світі, і саме ці банки мають у країні безпосередньо рахунок та пропонують свої послуги, або ще можуть використати місцевих посередників. В Україні на даному етапі можна відкрити рахунок тільки для себе, тобто, власник рахунку і є власником активів. Ми вводимо поняття «номінального власника», який дозволяє відкрити рахунок своїм клієнтам, без фізичної присутності інвестора тут. Це здається дрібницею, але це вирішує проблему власності, тому що тоді клієнт, який інвестує, вже спокійний, що його активи не будуть змішуватися з активами того посередника, на якого відкрито рахунок.
- Тобто інвестору тепер не потрібен посередник?
- Ні, він саме потрібен, але виключно для надання посередницьких послуг. З введенням інституту «номінального власника» посередник виконує всі свої завдання, і інвестору більше не потрібно передавати права на володіння цінними паперами. Що значно зменшує різного роду ризики для самого інвестора. Зараз багато проблематичних ситуацій, коли посередник самоліквідувався, або просто не хоче співпрацювати зі своїми клієнтами, оскільки це дуже дорого. І виходить, що юридично інвестиції належать посереднику, а клієнти, які перебувають за кордоном, не можуть їх перевести на свій рахунок, оскільки не є юридично, за чинним законодавством України, власниками.
- І принцип «номінального власника» вирішує цю проблему?
- Інститут номінальних утримувачів, це концепція, яку не треба пояснювати за кордоном, бо вона вже працює в тих країнах, де є інвестори. Для них це дуже важливий момент, оскільки, коли вони придивляються до тієї чи іншої країні, то одразу ж звертають увагу на наявність такої інституції. Тому її відсутність і відштовхує потенційних інвесторів від України.
- Законопроектом передбачається обмеження кола іноземних фінансових установ, які можуть відкривати рахунки в цінних паперах номінального утримувача. Яким чином будуть відбиратися ці установи? І чи є вже певний список таких установ?
- Є вже перелік найбільших, глобальних посередників, з доброю репутацією на ринку. Цей список поки невеликий, але якщо буде потреба і попит, то НКЦПФР зможе розширити його.
- Як ви вважаєте, якщо ці всі бар'єри зникнуть, який приплив капіталу в Україну можна очікувати?
- Тут точної математики немає. Ми розуміємо, що, напевно, найцікавіший об'єкт для інвестора – це державні облігації. Ми все ж спробували провести аналіз ринку, і, за нашими підрахунками, це близько 100 мільярдів гривень, які можуть зайти саме в ринок ОВДП.
- А іноземних інвесторів вже не лякає ситуація у нас на Сході України і взагалі повільне просування реформ? Вони вже не бояться цього?
- Це дві різні речі. Конфлікт є, і він оцінений. Складно сказати, наскільки вони бояться, чи не бояться. Але думаю, що вони це включають у загальну оцінку своїх ризиків. Що стосується реформ, то тут ми говоримо, напевно, більше про тих інвесторів, які намагаються заробити на своїх інвестиціях, тобто це не зовсім та група інвесторів, які ретельно стежать за реформами загалом. У якомусь сенсі, де ризики, там і можливість заробити. Тому кожен оцінює свій рівень, і для деяких це, навпаки, навіть привабливо.
- Законопроект № 6141 про спрощення доступу іноземних інвесторів у Раді вже досить давно, чому депутати відтягують його голосування?
- Є певні процедури, які повинен пройти кожен законопроект. Ми дуже багато працювали разом з авторами цього законопроекту, з депутатами і комітетами, а це займає багато часу. Так, хотілося б, щоб усі ці процедури відбувалися швидше, але оскільки це складний і, скажімо так, вузькопрофільний законопроект, тут набагато більше потрібно часу для розгляду всіх деталей. Тому це абсолютно нормально, що весь процес займає деякий час, і ми дуже раді, що врешті-решт у нас все вийшло.
- Рада у першому читанні проголосувала за цей законопроект. Коли відбудеться друге читання, як швидко він буде прийнятий, і чи будуть внесені якісь дуже серйозні правки?
- Щодо правок, то вони, швидше за все, будуть – і робота з ним вже починається. На жаль, ми поки не знаємо, хто і які правки запропонує, тому не виключено, що їх буде багато. Які саме – щодо цього у нас точної інформації поки немає.
- Як ви вважаєте, що трапиться з внутрішнім інвестором після заходу зовнішнього, його це підштовхне до активних дій?
- Я вважаю, так. Якщо локальні інвестори будуть бачити, що іноземний інвестор заходить в країну, то і самі пожвавляться. Багато з них зараз тримають свої кошти в банках, в іноземній валюті, в нерухомості, а можуть і більш активно інвестувати свої заощадження в цінні папери, але поки слабко це роблять. Загалом інтерес інвестувати в Україну дуже великий, і він, на мою думку, зростає. Потихеньку, але все ж ризики зменшуються, і бар'єри потрошку прибираються. Хотілося б, щоб це відбувалося набагато швидше, але прогрес вже очевидний.
Джерело – Вгору
