Бюджет країни — це не просто гроші, а й розстановка пріоритетів. Тож із чого почати...
Дати можливість людям заощаджувати на комунальних послугах завдяки енергозбереженню? Або ж виділити пару мільярдів на підтримку вугільної галузі чи великих агрохолдингів?
Уряд визначився: вугіллю та агрохолдингам — побільше, на енергозбереження — поменше.
Кабінет міністрів підготував проект бюджету на 2018 рік, і зараз точаться активні дискусії щодо усіх його деталей. В очі відразу впадає: на енергоефективність виділено мізерну суму: менше 1 млрд грн — або на 0% більше, ніж на 2017 рік.
При цьому попит на енергоефективні заходи в країні зростає, переважно через бажання мешканців будинків зекономити на платіжках та жити у теплі і комфорті.
Люди хочуть утеплюватися
Підтвердити цифрами зростання попиту — непроста задача. Адже як тільки у державних банках з'являються кошти на програму "теплі кредити", їх, у буквальному сенсі,розгрібають. Скільки з бюджету виділили на підтримку енергоефективності — стільки й використали. До копійки.
У 2017 році стало очевидно, що коштів катастрофічно не вистачає. Чимало бажаючих скористатися державною підтримкою, у тому числі, як мінімум, двоє моїх знайомих, прийшовши до банку за таким кредитом, почули у відповідь: "Вибачте, але наразі гроші скінчилися".
На питання, коли мають з'явитися нові кошти, їм відповіли: "Цього ніхто не знає, чекаємо". І це лише йдеться про окремі заходи: заміну вікон, утеплення стін, встановлення приладу обліку.
З наступного ж року паралельно з "теплими кредитами" має запрацювати Фонд енергоефективності. Він передбачає об'єднання для кожного проекту одразу декількох енергоефективних заходів, щоб мешканці мали змогу більше економити та системно підвищувати комфорт у своїх будинках.
Очевидно, що великої кількості таких проектів годі й очікувати при настільки низькій державній підтримці.
Як це працює на практиці
Уже чимало було сказано про економію, яку отримують ОСББ, впроваджуючи енергоефективні заходи.
На прикладі київського ОСББ "Оберіг" бачимо, що вартість комплексної термічної модернізації багатоповерхівки може сягати 1 млн євро або 30 млн грн.
Це означає, що за 800 млн грн, передбачених урядом у проекті бюджету-2018 можна провести комплексну (повну) модернізацію лише 25 таких будівель. Якщо врахувати вкладення мешканців та місцеві програми підтримки, нехай ця сума становитиме 100 будівель на рік.
Усього ж в Україні 180 тисяч багатоповерхівок і мільйони приватних будинків. З такими темпами ні ми, ні наші діти, чи навіть онуки, за своє життя ніколи не побачать оновленого житлового сектору України.
Що зробили сусіди
Сусідні країни та країни Центральної Європи зрозуміли давно, що енергоефективність має бути пріоритетним напрямком політики.
Так, Польща 20 років підтримувала оновлення усіх хрущівок та панельних будинків, створивши для цього фонд з термомодернізації та впровадивши різноманітні стимули та програми підтримки населенню.
Нещодавно був опублікований звіт авторитетного Європейського інституту характеристик будівель (BPIE), який у нас чомусь пройшов непоміченим, хоча містить важливі рекомендації для України. Серед них є наступні: визначити енергоефективність як національний пріоритет, підвищити поінформованість населення щодо економічних та соціальних переваг енергоефективності.
Українці підтримують!
Джерело – Вгору
