Впродовж лютого-липня 2017 року тривав перший етап волонтерського проекту «Детектор веб-доступності», ініційований громадською організацією «Всеукраїнський Інтеграційний Рух «ВІР в Україну». Основною метою проекту була перевірка сайтів органів центральної влади на їх доступність для людей із порушенням зору. Ця волонтерська ініціатива набрала обертів та продемонструвала суспільству позитивні зрушення. 7 липня 2017 року відбувся прес-брифінг в Українському кризовому медіа-центрі, на якому голова ГО «ВІР в Україну» Олена Олійник разом із керівником проекту Дмитром Поповим та іншими активістами розповіли про проблеми з інформаційною доступністю веб-ресурсів в Україні та перші результати, яких вдалося досягти разом. 13 липня 2017 р. про проект «Детектор веб-доступності» почули навіть у стінах Верховної Ради. Пропонуємо вашій увазі змістовну та цікаву розмову з організаторами та учасниками волонтерського проекту «Детектор веб-доступності», яким вдалося досягти значних результатів та наблизити інформаційну доступність для людей із порушеннями зору.
- Олено, розкажіть, як виник проект «Детектор веб-доступності» і хто причетний до його створення.
- Я дізналася про проблему з доступом до інформації безпосередньо від людей із глибокими порушеннями зору. Ми відразу почали розмірковувати, як посприяти її вирішенню. Довго шукали людину, яка б не лише розумілася в програмуванні, а й знала тонкощі користування Інтернет-ресурсами людей із порушеннями зору. Діма Попов відвідує один із соціальних проектів, ініційованих нашою громадською організацією, – English The Easy Way. На одному із занять з англійської ми порушили цю тему. Я запитала у Діми, чи міг би він переглянути веб-сайт урядової структури і дати оцінку його доступності для незрячих людей. Діма погодився. З цього моменту ми розробили перелік веб-сайтів центральних органів влади, придумали назву проекту, створили спільноту у соціальній мережі, й закипіла робота.
- Дмитре, що надихнуло вас взяти участь у проекті «Детектор веб-доступності»?
- Я тривалий час працюю у сфері веб-розробки, тому питання недоступності мені знайомі давно. Коли я помічав, що на сайті щось не працює чи є певні недоліки, я писав у групу технічної підтримки. Були випадки, що на мої зауваження відповідали та виправляли їх. Неодноразово я порушував проблему недоступності у Facebook, інших соціальних мережах та брав участь у веб-конференціях, де порушувалися питання мережевої доступності. Коли до мене звернулася Олена Олійник із пропозицією створити цілеспрямований проект із інформаційної доступності, звісно, я погодився.
- Розкажіть, чому для перевірки обрали саме сайти центральної виконавчої влади?
- Справа в тому, що комерційні сайти за законом не зобов’язані дотримуватися усіх необхідних норм та вимог щодо інформаційної доступності. Натомість сайти міністерств та інших центральних органів влади згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1302 зобов’язані забезпечити доступність інформації, що міститься на офіційних веб-сайтах, для користувачів із вадами зору та слуху. Посилаючись на цю постанову, ми перевіряли на доступність зазначені вище сайти і, коли помічали недоліки, надсилали їм свої рекомендації для виправлення.
- Як відбувалася перевірка сайтів і чи довго чекали на відповіді від міністерств?
- Спільно зі ще одним волонтером проекту Володимиром Пирогом ми протягом місяця перевіряли всі 25 сайтів на доступність, перелік яких ми узгодили разом із командою. Зокрема, сайт Верховної Ради України, сайт Кабінету Міністрів України, сайт Президента України та сайти усіх міністерств. Туди, де виявили недоліки, надіслали свої конкретні рекомендації і потім дали час на їх виправлення. Вагомим є те, що до проекту «Детектор веб-доступності» долучився і надав свою підтримку народний депутат. Саме від його імені ми надсилали депутатські звернення, на які міністерства були зобов’язані надати ґрунтовну відповідь протягом 10 днів. Третім етапом стала контрольна перевірка, в якій ми зробили висновки, чи дослухалися до наших зауважень.
- Як Ви вважаєте, якби люди з порушенням зору гуртом піднімали питання доступності не лише в інформаційній сфері, а і в решті галузей, якби колективно захищали та відстоювали свої права та, керуючись законодавчими нормами, вимагали належних умов і послуг, прописаних у чинному законодавстві, чи відбувалися б зрушення в їхньому житті без підтримки політичних сил?
- Так, я гадаю, що зрушення, безумовно, відбувалися б, але не так оперативно, як це вийшло в нас. Проект «Детектор веб-доступності» продемонстрував, якою дієвою та ефективною може бути співпраця громадських активістів, волонтерів, політиків і представників органів влади. Бо інколи важко достукатися і бути почутими. Пригадуючи конференцію «Web standards days», присвячену веб-технологіям, де я виступив із доповіддю про доступність і після промови більше години відповідав на запитання своїх колег, котрі насправді готові робити сайти якісними та доступними, але при цьому вони не знають про те, що є така проблема і що серед користувачів можуть бути люди з порушенням зору.
- Саме тому порушувати проблемні питання серед громадськості дуже важливо.
- Так, головною метою проекту є привернення уваги суспільства до цієї проблеми. Якби самі ж користувачі частіше зверталися зі скаргами про те, що та чи інша послуга недоступна чи ще щось не працює, гадаю, установи б на це реагували і намагалися виправити існуючий недолік. На ринку послуг жодна компанія, фірма чи магазин не хоче втрачати свого клієнта, тому якщо не одна людина, а 5-10 повідомляють, що та чи інша послуга для них є недоступною, власникам є над чим замислитися
- Які критерії треба враховувати веб-розробникам при створенні сайтів?
- Взагалі існує стандарт WCG20. Це документація, в якій описані вимоги та норми при розробці та створенні сайту. Наприклад, усі елементи повинні мати текстові позначки, тобто якщо створюється будь-який графічний елемент, до нього обов’язково прописується текстова позначка. Правильне використання тегів: йдеться про те, що html – це мова розмітки сторінки, яка має конкретні правила: певний тег використовується у заголовку, інший – у посиланні і т. д. Тому усі теги html повинні використовуватися за їх призначенням.
Для наочності наведу такий приклад. Розробник хоче великий шрифт у повідомленні і пише: «Увага!». Далі подає інформацію за текстом, при цьому використовує тег заголовку. Це неправильно, тому що тут не треба використовувати тег заголовку, а варто просто збільшити шрифт. Трапляється і навпаки: є заголовок статті, який треба оформити як заголовок, а розробник просто збільшує шрифт. В такому випадку складно працювати з програмами екранного доступу.
Наступне – перевірка сайту з клавіатури. Існує помилкове твердження, що всі вміють користуватися «мишкою», однак її не можуть використовувати люди з порушенням зору та люди, у яких є порушення моторики, тому важливо тестувати свій сайт з клавіатури.
-Будь ласка, назвіть топ-5 сайтів центральних органів влади, які зараз повністю доступні для людей із порушенням зору?
- Це сайти Національного антикорупційного бюро України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства інформаційної політики України, Міністерства оборони України і Міністерства юстиції України.
- Які майбутні напрямки діяльності волонтерського проекту «Детектор веб-доступності»?
- Я завжди дотримуюся думки, що бізнесу потрібно робити свої сайти доступними, оскільки серед їхніх клієнтів також є люди з порушенням зору. Тому в подальшому є плани перевіряти і сайти приватних компаній. Але безперечно, ми продовжуватимемо перевірку й інших виконавчих органів влади, зокрема обласних і міських державних адміністрацій, а також органів самоврядування. Це важливо, тому що люди повинні мати можливість брати участь в обговореннях регіональних ініціатив, ознайомлюватися з роботою та рішеннями місцевих органів влади. В подальшому за наявності вільного часу я і далі займатимуся проектом «Детектор веб-доступності» і братиму участь у проектах, спрямованих на створення безбар’єрності та доступності.
Джерело – Вгору
