Бюджет Херсонської області, хоч і збільшився, але медицина фінансується за залишковим принципом. Кошти спрямовуються переважно на виплату заробітної плати та часткове забезпечення медичних закладів лікарськими засобами.
Найгірше фінансується медичні заклади у селі - в останні десять років туди практично не постачалося медичне обладнання та спеціалізований медичний транспорт. Кожний п’ятий фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) та кожна десята амбулаторія оснащені лише частково. Якщо на рівні обласного центру ще можна говорити про впровадження новітніх технологій, методів діагностики та лікування, то сільська медицинаявно потребує реанімації.
Мешканці села можуть отримати спеціалізовану допомогу в 18 центральних районних лікарнях та у 20 центрах первинної медико-санітарної допомоги. На Херсонщині працює 165 лікарських амбулаторій, 348 фельдшерсько-акушерських (фельдшерських) пунктів та 43 медичних пункти тимчасового базування.
Жителі сіл також мають змогу лікуватися в обласних закладах охорони здоров'я, що розташовані у Херсоні. Щомісячно спеціалісти цих медустанов виїжджають в райони області. Жителі віддалених сіл, де транспортне сполучення – це один автобус на добу, мають доступ до медичної допомоги також завдяки виїздам фахівців центральних районних лікарень. Лікарі раз на тиждень ведуть прийом у віддалених селах, які не мають медичних закладів.
Фельдшерсько-акушерські пункти обслуговують закріплені за ними села. У селах, де відсутні медичні заклади, обстеження та первинне лікування виконують медичні пункти тимчасового базування. Два чи три рази на тиждень вони бувають у таких селах.
Також у сільській місцевості працюють пересувні цифрові флюорографи (на автомобілях), які за графіком обслуговують пацієнтів у віддалених селах.
В області є шість пересувних флюорографів. За 9 місяців минулого року обстежено понад 40 тисяч сільських жителів. Всі мешканці села можуть отримати безоплатну екстрену (швидку) медичну допомогу. В Херсонській області функціонує 10 станцій екстреної (швидкої) допомоги, 15 підстанцій та 19 пунктів постійного базування.
Торік додатково відкрито чотири пункти постійного базування швидкої допомоги: Кочубеївський пункт (с.Кочубеївське Високопільського району), Рівненський пункт (с. Рівне Генічеського району), Меловський пункт (с. Мелове Бериславського району), Агайманський пункт ( с. Агаймани Іванівського району). Екстрену медичну допомогу надають 84 бригади, з них - 16 лікарських та 68 фельдшерських.
Голова першої на Херсонщині Кочубеївської об’єднаної територіальної громади Іван Дудар, зазначив, що проблемою номер один у них була медицина. Траплялося, люди помирали, не дочекавшись «швидкої». Тож перше, що зробила громада, - відкрила у липні 2016 року у селі пункт екстреної медичної допомоги.
На Херсонщині є п’ять населених пунктів з кількістю населення більше 300 осіб, які не мають фельдшерсько-акушерських пунктів. Жителів цих сіл отримують медичну допомогу завдяки виїздам фахівців лікарських амбулаторій та спеціалістів центральних районних лікарень.
За результатами рейтингової оцінки стану здоров’я населення, доступності та якості медичної допомоги, профілактичної роботи, ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я медична галузь Херсонщиниу 2016 році посіла 10 місце серед областей України.
Радує хоча б те, що наш регіон займає місце у перші половині рейтингу. Тобто ми не найгірші з гірших, але проблеми, які не вирішувалися роками, мають здатність накопичуватися.
Джерело – Вгору
