Гемантус Катаріна – рідкісна й екзотична квітка. Як цвіте, всі дивуються. Велетенська пухнаста куля, як моя голова завбільшки, усіяна дрібними квітками. Вважають, якщо рослина гарна, значить, капризна. Та ця зовсім невибаглива, – каже 33-річна Юлія Степаніва з Броварів на Київщині.
– Це цибулинна багаторічна рослина з родини амарилісових. Її батьківщина – Центральна й Південна Африка. Рід нараховує понад 50 видів, – розповідає столичний біолог Катерина Поліщук. – У перекладі з грецької означає “кривава квітка”. Таку назву має через червоний сік, що з'являється в деяких видах гемантуса при пошкодженні стебла. Суцвіття, ніби кульбаба – кошикоподібне, кулясте. Буває біле, жовте, рожеве, оранжеве. Та червоне –найефектніше. Має запах кокоса. Квітує більш як місяць.
На місці пелюсток з'являються червоні, немов намисто, ягоди. Вони не їстівні. Посадивши таку, можна виростити нову квітку. Легко розмножується цибулинами.
– Рослина любить сонце. Але від прямих сонячних променів може отримати опіки. Кінчики листків стають жовті. Тому найголовніше – забезпечити їй яскраве розсіяне світло. Поливати слід по мірі висихання ґрунту теплою відстояною водою. Бо гемантус легше переносить недостачу вологи, ніж її надлишок.
Осінь-зима для квітки є періодом спокою. У цей час краще обрізати листя і стебло. А саму цибулину помістити в темне місце з температурою +12...14°C.
Цвіте рослина щороку. У період росту та цвітіння слід подбати про підживлення.
20 сантиметрів становить діаметр суцвіття гемантуса. При пересадці не можна шкодити коріння.
– Гемантус – невибагливий. Наприклад, вологість повітря для нього ролі не грає. Він добре почувається в сухому повітрі, не боїться протягів. Навпаки любить часті провітрювання. Єдине: важко переносить ушкодження коріння. Перестає цвісти. Тому пересаджувати потрібно обережно, – каже Катерина Поліщук. – Усю цибулеподібну частину стебла слід залишити над поверхнею землі. Для гемантусів краще підібрати широкі, але неглибокі горщики.
Джерело – Вгору
