Вистраждана система е-декларування нарешті отримала сертифікат КСЗІ і опівночі НАЗК знову відкрила свій Реєстр, куди чиновники мають подавати вичерпну інформацію про власні статки та майно близьких родичів.
Сертифікат КСЗІ увів у правове поле не тільки сам Реєстр, але і зробив електронну декларацію належним доказом для суду – у справах про незаконне збагачення чиновників або умисну брехню в декларації.
Утім, влада не полишить спроб убити кримінальну відповідальність за ці злочини.
З понеділка це робитиметься руками парламенту, який повернувся з канікул повний сил та натхнення вбивати антикорупційні досягнення, що стали можливими завдяки жорсткій позиції та вимогам міжнародних кредиторів та партнерів України.
Те, що контора Єдовченко таки видала сертифікат на Реєстр (принагідно запустивши свої руки в сам код системи) тільки підтверджує наше застереження:
Усі провладні парламентські політичні сили, включно з Опоблоком, досягли консенсусу щодо способу, в який чиновникам вдасться уникнути відповідальності за нажиті у незаконний спосіб багатства.
Як – справа законодавчої техніки.
Після невдалої та кримінальної історії з підробкою ключа електронного цифрового підпису, яким Геращенко-Винник намагалися скомпроментувати систему е-декларацій, влада вирішила підстрахуватися від лаж і діятиме одразу у трьох напрямках:
звуження обєкту е-декларування – дозволити чиновникам не вносити в декларацію майно та гроші, записані на близьких родичів;
зменшення обсягу публічно-доступної інформації з е-декларації, наприклад, закрити від громадських активістів та журналістів-розслідувачів інформацію про розкішні подарунки у вигляді колекційниих годинників; готівку, яку деякі декларанти зберігають в скляних банках під помидорчиками, або про шикарну ауді, адже записана вона на бабусю, яка не дала дозволу себе декларувати.
скасування відповідальності за брехню в деклараціях як такої, наприклад мінімізація підстав для проведення перевірки чиновника або нівелювання ваги декларацій як доказу через дискредитацію електронного Реєстру е-декларацій.
Йдеться про конкретні кроки – як унеможливити кримінальну відповідальність за брехню в декларації та незаконне збагачення через:
- внесення змін до закону про запобігання корупції;
- реанімацію законопроекту про нульову декларацію, який був спущений в парламентські комітети навесні поточного року прямісінько з Банкової;
- скасування окремих норм закону про запобігання корупції та статей кримінального кодексу рішенням Конституційного суду.
Норми закону, які політики намагатимуться нівелювелювати протягом двох місяців (стільки часу чиновники мають на подачу своїх е-декларацій в Реєстр НАЗК), частково описані у поданні нардепів до Конституційного суду (повний текст подання).
Наведемо тільки найсуттєвіші "хотєлкі".
Прибрати з власних декларацій повнолітніх дітей, коханок, цивільних чоловіків/дружин та взагалі, всіх "осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки". Тобто, позбутися необхідності декларувати те, на чому, зазвичай, ловлять корумпованих чиновників: об'єкти незавершеного будівництва, рухоме майно вартістю понад 70 тисяч гривень, гроші та фінансові зобов'язання, усі видатки, роботу за сумісництвом – всього, що стосується майнового стану родичів декларанта.
Позбавити НАЗК прямого доступу до всіх державних реєстрів та ключової функції – моніторингу, тобто, перевірки способу життя чиновників.
Закрити публічний доступ до окремих відомостей з е-декларації, наприклад, щодо кількості кешу, коштовностей, які зберігаються цілими колекціями в родинах чиновників, витрат на подорожі, освіту дітей тощо, тощо. Тобто, інформацію, яка точно свідчить про розкішний спосіб життя чиновника і його родини, хоча очевидно, що на офіційну зарплатню держслужбовець такого дозволити собі не може.
Взагалі скасувати кримінальну відповідальність за брехню в декларації – шляхом визнання неконституційними положень "Перехідних положень" закону про запобігання корупції в частині доповнення Кримінального кодексу статтею 366-1 "Декларування недостовірної інформації", та положень вказаної статті КК п. 3 ч. 5 Прикінцевих положень Закону та ст. 366-1 КК України.
Запровадити в країні так звану "нульову декларацію" – інструмент, який скрізь у світі спрямований на податкову амністію, а у нас – на амністію корупційних капіталів держслужбовців.
Цей закон, у разі голосування, взагалі нівелює систему відкритих електронних декларацій та функцію НАЗК, адже дозволить чиновникам приховати свої активи у "нульовій" податковій декларації, за добровільне подання якої держава зобов'язується не притягувати до кримінальної відповідальності за корупційні злочини.
Загальна логіка механізму "нульового декларування", закладена у проект закону, така.
Усі українці мають можливість добровільно подати одноразові декларації зі всіма активами, заощадженнями, у т.ч. готівкою, цінним рухомим та нерухомим майном, незавершеним будівництвом тощо.
З вартості цих активів потрібно буде заплатити податок 5%; декларант має сам визначити, з якої раніше не оподаткованої суми він вважає за потрібне сплатити податок. У разі сплати податку декларант звільняється від кримінальної відповідальності.
Тобто, будь-який чиновник, якому є що приховувати від НАЗК та НАБУ в своїй е-декларації, спочатку подасть в ДФС – пану Насірову – свою "нульову" декларацію, сплатить податок і таким чином звільниться від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення!
Приклад з життя: ручний суддя Банкової Чаус має сісти за 150 тис.дол., закопаних в банці на городі. Припустимо, що це – усі його хабарі. При "нульовій" декларації він би сплатив з них 7 500 баксів і цілком законно розкошував би на решту 142 500.
Законопроект передбачає можливість використання декларації як доказу лише в тяжких злочинах. Буде заборонено використовувати "нульову декларацію" як доказ в суді, тобто для підтримки обвинувачення. При цьому така декларація взагалі не може бути використана для доведення корупційних злочинів, які не є тяжкими, а також для доведення відмивання коштів та заволодіння чужим майном через зловживання службовим становищем.
Законопроект передбачає, що одноразові "нульові" декларації будуть таємними та використовуватимуться лише податковими органами. Нівелюється система відкритого декларування доходів чиновниками як така.
Запровадження "нульової" декларації зараз, до повної та результативної реформи ДФС – найгірший сценарій.
Внесення або визнання неконституційними будь-яких норм закону про запобігання корупції наразі є неприйнятними та безпідставними, оскільки в контексті декларування цей закон іще жодного разу не був застосований – ані правоохоронними органами, ані самим НАЗК.
Ну а заяви про "небезпеку" оприлюднення інформації про статки родини якогось місцевого чиновника через вказання їх в е-декларації – нісенітниця та відверта маніпуляція.
Чиновники заповнюють декларації з 2011 року. Випадки, коли особу пограбували після оприлюднення декларації, якщо і є, то – поодинокі.
Про корупційні оборудки, схеми та вимивання грошей з української фінансової системи ми читаємо з повідомлень ГПУ-СБУ-НАБУ чи не щодня.
То чиї інтереси важливіше захистити – окремого чиновника з банкой кешу чи всієї держави, де корупція визнана загрозою національній безпеці?
Слідкуйте за руками нардепів. Це – справа законодавчої техніки.
Голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ
Джерело – Вгору
