Боєць АТО, Герой України Олександр Петраківський найбільше постраждав не від важкого поранення на Луганщині, а в тилу від рук медиків. Недбалість допустили у двох найкращих військових госпіталях України, внаслідок чого чоловік провів два роки в комі, йдеться в сюжеті ТСН.
Щоб розбудити тата з коми донька військового Настя здолала тисячі кілометрів. Батько на лікуванні за кордоном у майже безнадійному стані таки відчув найщиріші обійми і хоч на мить відкрив очі. Це диво, яке не під силу було навіть кращим медикам, сталося торік.
Сьогодні батько Олександра Петро – полковник, спецпризначенець ЗСУ – згадує день трагедії до дрібниць. 20 липня 2014 року його син повів розвідгрупу в напрямку Луганська. Ціною свого життя мав відволікти ворога, щоб вивести з оточення цілу колону вояків. Але вижив. На операцію прийшов у лікарню самотужки. Але вже там впав у кому. Рідні лише згодом дізналися, що то була халатність.
Чомусь на наступний же день Петраківського відправили уже до львівського шпиталю. Але і там стан вояка тільки погіршувався. Тоді головно прості українці зібралися грошима Олександрові на лікування за кордоном. І боєць аж у заморській клініці почав оклигувати. Саме тоді батьки стали вимагати перевірити, чи все правильно робили українські медики.
"Йому влили наркоз. Йому ввели скажену дозу, конячу, напевне. Бо бачили, що здоровий пацан – щоб узяло по-справжньому. Ну, взяло так, що серце зупинилося, розумієте. Більше того, трубку вставили не в дихальні шляхи, а в стравохід! Це лікарі – професори там всі", - скаржиться батько героя.
Спеціальна комісія радила покарати недбальців. Але всі лікарі продовжують працювати і висновки комісії – заперечують.
"Його привезли більше доби після отримання поранення – осколкового поранення голови, правої лобної області з формуванням вдавленого перелому лобної кістки. Це поранення завжди супроводжується забоєм головного мозку. Якщо про наш етап, я кажу, що ситуацію була не проста. Він був надзвичайно важким пацієнтом. Таких пацієнтів бувають одиниці на рік-два", - розповів начальник нейрохірургічного відділення військового-медичого клінічного центру в Харкові Сергій Бібченко.
Батьків уже давно не цікавить покарання. Бо кожен день у їх сина відмирають клітини мозку. Відлік часу пішов на години. А держава, яка визнала свою помилку рішенням комісії МОЗ, досі відмовляється допомогти. Батько уже два місяці живе у дешевих київських гуртожитках, щоб зрання оббивати пороги вищих чиновників.
"Прийдіть завтра, післязавтра, прийдіть учора!", - переповідає слова чиновників він.
Петраківського-старшого знають уже не лише охоронці держустанов, а й депутати. Він зумів потрапити навіть на зустріч з президентом.
"Вислухав мене, потиснув руку. І пообіцяв: усе буде добре, батьку, все буде добре! Що для мене ще треба? Це сказав не хто-небудь, не голова колгоспу – а сам президент", - каже полковник у відставці.
Але поки сім'я сам на сам з бідою. Мати через інтернет показує, як іноземні медики щодня роблять синові фізіотерапію. І в нього вже є погрес – він намагається говорити.
Нині родині потрібні близько 700 тисяч доларів на лікування в США. Батько навіть виставив на продаж синову медаль – Героя України.
"Я її на торг вже поставив. Просто на торг, бо здоров'я сина дорожче! Не здавайся, синку, не здавайся!", - просить Петро Петраківський.
Джерело – Вгору
