Повністю незалежне від центральної електромережі, зі своїм виробництвом їжі та переробкою відходів поселення будують у Нідерландах, недалеко від Амстердаму. На початку наступного року котеджне містечко нового типу зможе прийняти 25 сімей.
Автономними селищами не здивуєш: починаючи від десятка екопоселень по всій Україні й закінчуючи спільнотами амішів. Однак у цих випадках спосіб життя передбачає мінімальне використання сучасних технологій: побут амішів має більше спільного з 19-м століттям, ніж із 21-м, українські екопоселенці також живуть аскетично. Голландське ж поселення одним із пріоритетів ставить комфорт і доступ до сучасних технологій. Попередні макети виглядають так:
«Присадибна ділянка» біля кожного житлового будинку.
Окрема теплиця для гідропоніки.
Так, кожна будівля в поселенні буде вкрита ще й скляним каркасом. Це покращить теплоізоляцію будинків, знизить витрати на опалення взимку і зробить можливим цілорічне вирощування овочів та фруктів перед ґанком. Самі житлові будинки в поселенні розміщуються колом. У центрі ж — теплиці, станція зарядки автомобілей, невелика ферма, ставок із рибою, парковки, відкриті городи та громадські зони.
Екосистема працює так.
Проектом займається американська компанія ReGen. Її мета — інтегрувати виробництво їжі із поселеннями людей сучасного типу. Підстави зробити це компанія переконливо пояснює статистикою: зараз для сільського господарства використовуються 42 відсотка земель планети. Це головна причина зменшення кількості лісів та зміління річок і ставків. При цьому виробники й споживачі їжі часто знаходяться на великій відстані: овоч у середньому долає 2400 кілометрів перед тим, як опинитись у людини, яка його з’їсть. Через ці логістичні проблеми харчі розподіляються нерівномірно: третина виробленої їжі врешті-решт викидається, тоді як одна людина з семи у світі голодує.
В моделі поселення, запропонованого ReGen, використовується передовсім гідропоніка: замість висадження рослин у відкритий ґрунт і звичного поливу їх поміщають у спеціальні контейнери, де корені постійно живить збагачена поживними речовинами вода. Це також дозволяє висаджувати рослини на стелажах — практикувати так зване вертикальне городництво. Таким чином площі, потрібної для вирощення того ж обсягу плодів, потрібно в 50 разів менше, ніж у традиційному фермерстві. Води використовується на 90% менше, а ростуть рослини вдесятеро швидше. А враховуючи те, що теплиця буде в центрі поселення, транспортні витрати наближаються до нуля.
У ReGen також підрахували площу землі, потрібної, щоб прогодувати сім’ю із двох дорослих та однієї дитини. За традиційного фермерства це 8100 м². В цьому показнику — і площа житла, і садки, й городи, і площа ферми для тварин, яких протягом року з’їдять ці люди, і площа ємностей для зберігання води. У моделі нового селища на таку ж сім’ю витрачається 639 м². Територія розподіляється так:
Будинок — 120 м², теплиці — 40 м², комплекс із гідропонікою — 300 м², звичайний сезонний город — 100 м², ферма — 25 м², сонячні панелі — 34 м², сховище прісної води — 20 м².
Загалом же для поселення на 75-100 мешканців потрібно 15450 м². Ця земля розподілиться таким чином:
До названих на попередній схемі об’єктів додались будинок для громади, громадські території (ігрові майданчики, парки, лавки, столики), інфраструктурні об’єкти й місце для зарядки електромобілей.
Будівництво поселення починається влітку. В разі успіху концепта аналогічні селища збудують у Північній Європі та на Близькому Сході — там, де природні умови особливо жорсткі. Якщо вдасться і у Скандинавії чи Об’єднаних Арабських Еміратах — значить, можна буде створювати такі поселення по всій планеті.
Усі зображення у статті створено данським архітектурним бюро EFFEKT.
Джерело – Вгору
