Вперше за історію Херсонщини на нашій землі пройшло виїзне засідання комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Це нова “фішка” – депутати виїжджають в області, аби на власні очі побачити ті об’єкти, на які у держави просять грошей.
Увечері 22 квітня журналістів привезли до херсонського аеропорту. Саме там приземлився літак зі столичними гостями. Прямо у залі очікування їм мали показати та розказати про здобутки в розвитку херсонського аеропорту. Дожовуючи коровай, депутати займали свої місця.
Слово взяв голова обласної ради Андрій Путілов. Він вкотре нагадав, що Херсонщина чекає на інвесторів і туристів. А ще в в обласному центрі хочуть відкрити якесь консульство чи посольство. Навіть приміщення є – так званий “будинок губернатора”. Хоча і досі жодна країна не виявила бажання заселити туди своїх дипломатів.
З аеропорту журналістів повезли на “будівництво століття”. Можна нескінченно дивитись на три речі – як тече вода,як палає вогонь і як у Херсоні зводять мостоперехід. Замість нього вже третій рік там стоїть його примара – кілька забитих палів та купа будматеріалів, які лежать під відкритим небом, огороджені чисто умовно – лише червоними стрічками.
Півгодини усі чекали приїзду гостей із Києва. Затримку пояснили просто – спочатку депутати трохи поїли, а після того застрягли у заторі на переїзді.
Херсонщина просить у держави 50 мільйонів гривень на побудову переходу у 2016 році з можливістю проїзду транспорту в один бік з Таврійського мікрорайону. А вже у 2017 році хочуть створити транспортну розв’язку за кошти Облавтодору. Подивившись на проект мостопереходу, народні обранці показали свої інженерні знання. Хтось запропонував нічого не будувати, а просто викопати тунель під залізничними коліями. І пустити туди автомобільний потік. Його колега виявився більш креативним. На його думку, потрібно просто зробити насипи із щебінки і піску. До обговорення долучився третій депутат. Він сказав, що тунель і насип робити не можна. Причина – у турбулентності. Наче там літаки будуть літати…Депутати і журналісти роз’їхалися. І вже за кілька хвилин до херсонської поліції надійшо повідомлення про чергове замінування “Фабрики”, яка розташована через дорогу від будівництва мостопереходу.
Саме засідання Комітету відбулось наступного дня, в суботу.
Говорили про спорт. Спочатку начальник управління спорту та молоді облдержадміністрації Юрій Семченко розповів про здобутки. Серед них – створення електронної карти спортивних об’єктів та капітальний ремонт спортивних споруд. Область виділила на це 6,5 мільйонів, держава додала ще майже 3 мільйони. На цьому здобутки скінчилися і почались проблеми. Якщо коротко, то область хоче в усіх районах та містах Херсонщини звести спортивні майданчики. Ще потрібно доремонтувати стадіон “Корабел” та водноспортивну базу “Локомотив”, і збудувати олімпійську спортивну базу у Скадовську А грошей немає. Тому Херсонщина просить допомоги у держави.
Згадали і про зрошення. На Херсонщині поливається лише 68% зрошуваного земельного клину. Торік в облдержадміністрації створили робочу групу, яка шукає відповіді на питання “як відродити зрошення” . Наприклад, продовжити співпрацю зі Світовим банком, шукати інвесторів. Але і від допомоги держави Херсонщина також не відмовиться.
Пообіцяли дати грошей і херсонським лісогосподарствам. Річ у тому, що в державному бюджеті на 2016 рік просто не передбачили їх підтримку. Найближчим часом Верховна Рада планує це виправити.
Херсону потрібен центр променевої терапії. Створити його запропонували на базі обласного онкодиспансеру. Про це заявила його головний лікар Ірина Сокур. Проект передбачає закупівлю обладнання на суму 134 млн. грн. з державного бюджету і 14 млн. грн. з обласного. Вже цього року держава пообіцяла дати 92 мільйони на таку добру справу.
Ще один подарунок для Херсонщини – ремонт доріг.
– Цього року 292 млн. грн. було виділено на ремонт доріг Херсонщини, – зазначив голова Державного агентства автомобільних доріг України Андрій Батищев. – Отже з 1 червня 2016 року ремонт доріг буде розпочато.
За поганий ремонт керівництво Служби автомобільних доріг в області нестиме кримінальну відповідальність. Контролювати якість виконання робіт будуть особисто народні депутати України. Так принаймні пообіцяв народний депутат Ярослав Дубневич.
Херсонщина попросила грошей, депутати пообіцяли їх дати. І все б нічого. Окрім маленької деталі. З необхідних для кворуму 19 депутатів було усього 12. Тобто засідання не має юридичної сили, як і прийняті на ньому рішення. Виходить, що народні обранці витратили тисячі бюджетних гривень, аби приїхати побалакати?
Джерело – Вгору
