Сенсаційну для України та світу подію, що трапилася наприкінці березня в Індії, українська преса, на жаль, такою не побачила і не представила громадськості - пише Економічна правда.
Проте саме в рамках великої міжнародної виставки Defexpo India 2016 в Гоа індійське міністерство оборони та низка компаній підписали з Україною 15 меморандумів про виробництво 500 транспортних літаків та про довгострокове постачання газотурбінних установок для індійських військових суден.
Це відбулося на тлі раніше замороженого спільного з Росією проекту щодо спорудження військово-транспортного літака Multi-role Transport Aircraft (MTA) та відмови від російського обслуговування морських суден.
Тематика Defexpo India 2016 охоплює озброєння для сухопутних військ та військо-морських сил, включаючи засоби протиповітряної оборони, армійську авіацію, продукцію подвійного призначення.
Виставка є визначальною для всієї Південної та Південно-Східної Азії. Вона проводиться раз у два роки і цього разу була дев'ятою. Участь у виставці беруть понад 600 компаній з усього світу, а її експозиція займає площу понад 40 тис.кв м.
Українська делегація, очолювана державним концерном "Укроборонпром", представила майже 40 видів продукції, розробленої та виробленої українськими підприємствами.
Вироби привезли Київський, Житомирський та Львівський бронетанкові заводи, КБ "Луч", ДП "Антонов", акціонерна холдингова компанія "Артем", Завод артилерійського озброєння, "Зоря-машпроект".
Відвідувачі побачили українські БТР-3, "Дозор-Б", Ан-132, Ан-148, Ан-178, моделі новітніх зразків оборонної продукції, які скоро надійдуть у серійне виробництво.
За словами генерального директора "Укроборонпрому" Романа Романова, концерн "має значні потужності для виконання великих замовлень та виробництва інноваційної зброї і повністю відкритий до співробітництва за всіма напрямками".
У рамках виставки відбулося вісім успішних переговорів з міністром оборони Індії та вищим командуванням збройних сил.
Як пише у ці дні російська преса, успіх України став наслідком "агресивного маркетингу української делегації". Попри неприховувану недоброзичливість до України низки видань, вона ж подає чимало позитивних коментарів до цієї події російських експертів авіапрому.
Заголовки матеріалів здіймають справжній лемент: Україна відвоювала Індію в Росії! Індійсько-українські угоди водночас стали центральною темою провідних політичних та економічних індійських видань.
Натомість українська преса подала цю подію як щось тривіальне: ось, мовляв, паслася бура корова, а молоко від неї було біле. Побували, підписали 500 чи 5 літаків - це не надто важливі деталі. А кого українці обійшли, кого залишили з облизнем - про це взагалі ніде не мовиться. Нічого надприродного, ніякої сенсації.
Утім, тема висвітлення подій на Defexpo India 2016 - не найцікавіше. Важливіше те, що відбувалося на виставці.
 |
| Фото ua-today.com |
У кого - досягнення та угоди, у кого - чергові провали
Індійська Reliance Defence Ltd та український авіаційний держконцерн "Антонов" домовилися про спільне створення багатофункціонального транспортного літака для потреб військових, десантників, а також комерційного використання в Індії. Йдеться про 500 машин загальною вартістю 5,3 млрд дол упродовж 15 років.
За повідомленням Reliance Defence Ltd, вона спільно з українською державною корпорацією "Антонов" пред'являтиме до проекту "різні вимоги, в тому числі для створення пасажирського літака на 50-80 місць у базовій конфігурації, а також у всіх варіаціях, в тому числі для транспортних та інших військових цілей".
Вже визначене місце виробництва літаків - перший індійський інтегрований Аерокосмічний технопарк в аеропортовому центрі Міхан міста Нагпур, штат Махараштра, в Центральній Індії. Це визначено стратегічною концепцією уряду Індії із спеціальною назвою: створювати все на території своєї країни.
У цій оперативності - ще один ляпас Росії. Мовляв, поки росіяни теоретизують щодо "імпортозаміщення", Індія здатна приймати рішення і діяти. Все робити у себе своєю робочою силою, а імпортувати лише технології та послуги фахівців.
Партнерство з українськими фахівцями з їхніми технологіями передбачає розробку військового літака середньої вантажопідйомності для виконання оперативно-тактичних і стратегічних завдань з двома турбовентиляторними реактивними двигунами. Літак повинен злітати з коротких злітно-посадкових смуг і віддалених необладнаних аеродромів, в тому числі з ґрунтовою поверхнею.
"Невелика кількість тактичних можливостей літака компенсується сучасною авіонікою і навігаційними системами з електродистанційною системою управління, що застосовуються в будь-яку погоду і час доби", - додають в Reliance Defence Ltd.
Угоду уклали голова правління Reliance Defence Аніл Амбані і перший заступник секретаря Ради з нацбезпеки та оборони України Олег Гладковський, який відповідає за військово-технічне співробітництво та експортний контроль. Аніл Амбані - відомий в Індії магнат, власник Reliance Group.
Військово-повітряні сили Індії експлуатують понад 100 транспортних літаків Ан-32 українського виробництва і недавно вирішили продовжити строки їх експлуатації.
Також є угода про створення в Індії спільних підприємств з модернізації та ремонту радянських протиповітряних систем - зенітних ракетних комплексів "Квадрат", "Стріла-1", "Тунгуска", "Шилка", переносних комплексів "Голка", "Стріла-2".
За оцінками українських експертів, щорічний обсяг військових контрактів з Індією становить 100 млн дол. У найближчі три роки цей показник планується збільшити до 500 млн дол. Зокрема, українські фахівці пропонують Індії спільно розробляти реактивну систему залпового вогню з дальністю до 100 км.
Ці факти свідчать про рівень українських досягнень - і технічних, і маркетингових. В українців є кому, з чим і ким співпрацювати на рівні світових вимог.
Як коментують березневу авіабудівну сенсацію росіяни?
Директор агентства "Авіапорт" Олег Пантелєєв назвав спільну розробку літака з українськими фахівцями реалістичною. "В "Антонова" є практично готове сімейство літаків у різних сегментах: Ан-148, Ан-158 і Ан-178. Це майже готова лінійка літаків, що укладається в діапазон, про який йде мова в угоді", - каже він.
На думку директора агентства, цю лінійку літаків на вимогу індійської сторони можна доопрацювати з точки зору вибору агрегатів та бортового радіоелектронного обладнання. Крім того, в Індії та України є хоч і не ідеальний, але досвід співпраці з ремонту і модернізації транспортних літаків Ан-32.
 |
|
Стенд українського авіаційного держконцерну "Антонов" на Defexpo India. Фото ua-today.com |
Що буде із замороженим індійсько-російським проектом - спільним підприємством з виробництва багатоцільового транспортного літака MTA?
Угоду про розробку і будівництво MTA Росія та Індія уклали у 2007 році. Виробництво планували розгорнути і в Росії, і в Індії. Обидві сторони повинні були інвестувати в СП по 300 млн дол. Для ВПС Росії хотіли зробити 100 машин, для Індії - 45, ще 60 літаків планували продати в "треті країни".
Чому цей виробничо-торговий ґешефт не вдався? Причинами призупинення проекту Індія назвала вимогу різкого збільшення вартості розробки транспортника з боку Росії і невдоволення ВПС Індії низкою технічних характеристик МТА.
За визначенням Пантелєєва, проект МТА "мало не з народження вирізнявся неабиякою млявістю, і доцільність його реалізації викликала сумніви". Ще б пак! За вісім років росіяни лише торгувалися щодо вартості розробки замість того, щоб довести до належного стану технічні характеристики свого літака.
Пантелєєв резюмує: "Індія може отримати більш поступливого партнера, який на відміну від Росії не буде виторговувати преференції за складом бортового обладнання та ступеня участі своїх виробників в проекті".
МТА - не єдиний гіркий досвід Індії. У грудні 2015 року індійське аудиторське агентство CAG підготувало експертний висновок про експлуатацію місцевими пілотами куплених у Росії винищувачів Су-30МКІ.
За цими висновками, показник льотної придатності російських машин значно нижчий за норму, оскільки низка агрегатів літаків даного типу часто ламається.
CAG стверджує, що в середньому із 210 Су-30МКІ, які експлуатує Індія, від 115 до 126 винищувачів постійно знаходяться на землі через необхідність їх ремонту. За даними індійського міноборони, з моменту експлуатації було втрачено шість машин "Сухого". Про це повідомляє американське видання Defense News.
Основною причиною частих поломок Су-30МКІ фахівці CAG називають брак деталей до літаків, велика частина яких виробляється в Росії. Проблема з агрегатами для цього літака в індійців виникає через бюрократію, яку розвели Рособоронекспорт та індійське міноборони.
Процес подачі заявки на запчастини довгий, він може тривати багато місяців. Крім того, Рособоронекспорт не зацікавлений постачати дрібні партії запчастин, тоді як індійській стороні найчастіше потрібні саме такі партії деталей.
Чому б не створити сервісний центр на індійській території, де б зберігався повний набір запчастин на два-три літаки, який би постійно поповнювався? Його можна було б зробити у вигляді спільного підприємства. Про це йшла мова в ході недавнього візиту індійських журналістів до Москви.
Однак питання в тому, хто цей сервісний центр буде фінансувати. Навіть "розібрані" дві-три машини - це десятки мільйонів доларів. Делі веде з Москвою переговори про те, щоб відкрити на індійській території підприємства із збирання необхідних запчастин. Тож від "Сухого" тут ще не відмовилися.
Проте відмова від МТА - не єдиний випадок, коли Індія після довгих переговорів з Росією вибирає іншого постачальника літаків. Так, на початку 2016 року в Індії вирішили придбати французькі Rafale замість російських МиГ-35.
Час російської монополії вичерпано
Російська та світова преса, висвітлюючи недавні події на Defexpo India 2016, залементували також через ще одну українську маркетингову "зухвалість".
У центрі емоцій опинився відомий російський крейсер-авіаносець "Адмірал Горшков". Тепер, після переобладнання, він має індійську назву - "Вікрамадітья". "Адмірал Горшков" спустили на воду в СРСР у 1982 році, а в 2004 році Росія продала його Індії. У листопаді 2013 року його передали ВМС Індії.
За повідомленням керівника військово-морських проектів ДК "Укроборонпром" Миколи Гордієнка, Індія допустила Україну до участі в оборонних програмах, і "ми запропонували нові методи обслуговування радянського авіаносного крейсера "Адмірал Горшков", які на 50% дешевші, ніж російські пропозиції".
 |
| Фото bmpd.livejournal.com |
Для Індії, яка відома у світі своєю заощадливістю та звичкою на всьому економити, 50% здешевлення - це неабиякий фактор привабливості. За висновком видання Defence News, Україна робить агресивні спроби порушити російську монополію на співпрацю з Індією, пов'язану з ремонтом та обслуговуванням військової техніки.
"Ми тут, щоб допомогти позбутися головного болю, з яким Індії одній не впоратися. Майже десять років Росія люто блокувала наші спроби. Ми запропонували безліч рішень, здатних дати нове життя зброї радянського часу, оскільки ми - початкові виробники обладнання", - заявив радник "Укроборонпрому" Петро Федорук.
Річ не лише у цьому судні. Українці зважилися на щось більше, системне. Індійським військовим Україна може допомогти ремонтувати газотурбінні установки суден. Потужності та кваліфікований персонал для цього має миколаївський завод "Зоря-машпроект". Це визнають і російські експерти.
За словами заступника директора "Укроборонпрому" Артура Херувімова, Індія хоче організувати спільну з Україною військово-технічну комісію для сервісного обслуговування радянського озброєння. Наразі це плани, але і вони дають Москві підстави для хвилювань. Час російської монополії вичерпано і в цій сфері.
Джерело – Вгору
