Київ – 20 лютого роковини найдраматичнішої сторінки Революції гідності. Саме у цей день два роки тому загинуло найбільше активістів Євромайдану.
Загалом, за офіційними даними, революційні події зими 2013-2014 років забрали життя 104 активістів Майдану та 19 силовиків. Після умовної перемоги Майдану люди очікували найшвидшого розслідування цих вбивств. Проте за результатами розслідувань багатьох кримінальних справ протягом двох років суди винесли лише два обвинувальних акти. У справі нинішнього народного депутата Михайла Гаврилюка покарали шістьох силовиків звільненням з посад та умовними термінами позбавлення волі. У другій справі, за якою проходили 30 так званих «тітушок», лише один із них отримав реальний термін ув’язнення. Ще п’ять проваджень щодо екс-«беркутівців», яких звинувачують у розстрілі протестувальників два роки тому, зараз розглядають у Святошинському суді Києва. Загалом Генеральна прокуратура розслідує більше ніж дві тисячі епізодів, пов’язаних із злочинами на Євромайдані, починаючи від листопада 2013 року.
За словами начальника управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генпрокуратури України Сергія Горбатюка, ГПУ нині розслідує понад 2 тисячі протиправних епізодів стосовно активістів Майдану. Серед них штурми протестувальників, залучення владою «тітушок» до розгону Майдану, переслідування активістів через адміністративні та кримінальні провадження.
Крім того, розслідується підготовка і ухвалення законів 16 січня, якими теж намагалися вплинути на припинення протестів. Сергій Горбатюк в ефірі Радіо Свобода зауважив, що станом на зараз про підозру повідомлено 273 особам. Із них 44 – високопосадовці. Це перші особи міністерств і відомств, колишній президент Віктор Янукович та перші особи ОДА, головних управлінь міліції та прокуратури. Більша частина з притягнених до відповідальності – працівники правоохоронних органів.
«Якщо брати саме розстріли 20 лютого, то у нас п’ять осіб перебуває за ґратами. Також перебувають під вартою двоє осіб щодо подій в Маріїнському парку 18 лютого 2014 року. Одна особа, колишній керівник управління СБУ по Києву і Київській області, це стосовно штурму Майдану в ніч із 18 на 19 лютого під виглядом антитерористичної операції – він арештований. Розслідування завершене. Зараз підозрюваний знайомиться з матеріалами кримінального провадження. І як тільки завершиться ознайомлення, то справа буде направлена до суду», – запевнив Сергій Горбатюк.
Відеоролик Генпрокуратури про результати розслідування злочинів, вчинених під час Революції гідності
Про підозру повідомили колишньому президентові України Віктору Януковичу, екс-міністрові внутрішніх справ Віталію Захарченку та його заступнику, а також очільникам кількох підрозділів силових відомств, зокрема, керівникові спецроти «Беркуту» Дмитру Садовнику та 22 його підлеглим.
Садовник та 18 екс-«беркутівців» наразі переховуються від слідства, розповів начальник департаменту захисту національної державності СБУ Анатолій Дублик.
«Двоє із них перебувають на території Польщі, один – у Білорусі, п’ятеро перебувають у Криму, семеро – у так званих «ДНР» і «ЛНР», решта – у Російській Федерації», – зазначає він.
Саме переховування за кордоном – головна причина, чому проти людей, яким висунули підозри щодо організації розстрілів, не відкриті судові провадження, кажуть Сергій Горбатюк та один із адвокатів Небесної сотні Павло Дикань.
«Ці два роки витрачені на збирання доказової бази, на пошук винних. На сьогоднішній день в об’єднаній справі майже 260 томів документів, близько терабайта відео, дуже велика кількість експертиз і слідчих дій проведена, тому підстав не довіряти слідству в нас немає», – зазначив в ефірі Радіо Свобода Павло Дикань.
Водночас підозр у розстрілі силовиків нікому не висунуто, хоча один із активістів стверджує, що він стріляв у двох «беркутівців» 20 лютого два роки тому.
Суд розглядає п’ять справ екс-«беркутівців», які обвинувачуються у розстрілі майданівців
Святошинський районний суд Києва зараз розглядає провадження щодо 5 колишніх «беркутівців» – Олега Янішевського, Сергія Тамтури, Олександра Маринченка, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна. Останні двоє перебувають під вартою майже два роки. Зінченка та Аброськіна звинувачують у розстрілі 39 людей 20 лютого 2014 року. Водночас Янішевському, Маринченку і Тамтурі, провадження щодо яких з’явилось нещодавно, закидають 48 загиблих у той же день на вулиці Інститутській. Окрім того, у цій справі з’явилось додаткове обвинувачення – скоєння терористичного акту. За словами представника Генеральної прокуратури Олексія Донського, дії «беркутівців» були спрямовані на залякування цивільного населення, тому з’явилося це обвинувачення.
Не дивлячись на відмінності у провадженнях, під час підготовчого слухання справи Маринченка, Тамтури та Янішевського прокуратура та представники потерпілих одностайно виступили за об’єднання цього кримінального провадження зі справою екс-«беркутівців» Сергія Зінченка та Павла Аброськіна.
Суд над Маринченком, Тамтурою та Янішевським
«Оскільки злочини, у яких обвинувачуються Аброськін та Зінченко (умовно перше провадження) і Янішевський, Тамтура й Маринченко (умовно друге провадження) стосуються одних й тих самих подій – це події першої половини дня 20 лютого на вулиці Інститутській у місті Києві, ці провадження стосуються одних й тих самих потерпілих. Крім того, спільною є стаття: злочин, який вчинили ці особи, за виключенням Тамтури й Янішевського, це стаття 262 «Незаконне заволодіння зброєю». Закон дає всі підстави для об’єднання цих справ, зокрема 2-ї стаття Кримінально-процесуального кодексу. Щодо законності об’єднання ніяких питань не виникає», – стверджує прокурор управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Роман Псюк.
Водночас захисники обвинувачених не згодні із об’єднанням проваджень, бо, за їхніми словами, це суттєво затягне судовий процес. В такому випадку, його доведеться починати із самого початку. Крім того, адвокати заявили про те, що рішення про об’єднання мав вирішувати інший склад суду та апелювали до різниці між обома кримінальними провадженнями.
Колегія судів Святошинського районного суду усе ж таки задовольнила клопотання обвинувачення про об’єднання справ і передала кримінальне провадження головуючому суді у справі Аброськіна і Зінченка Сергію Дячуку до вирішення 26 лютого.
Пом’якшуючі обставини для екс-«беркутівців»
Адвокат обвинуваченого Олександра Маринченка просив змінити запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою. Захист апелював до того, що колишній «беркутівець» не покидав Києва протягом року розслідування, окрім випадку, коли його відряджали до зони бойових дій, де він брав участь у гарячих точках. На таку заяву неоднозначно відреагували представники постраждалих. Брату Сергія Балюка, сорокарічному Олександру, 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській куля влучила прямо у серце. Тому, на думку Сергія, такі заяви – просто насміхання над постраждалими.
Те, що їх покарають, я взагалі уже не вірю
«Те, що їх покарають, я взагалі уже не вірю, так як, дивлячись і слухаючи процес, вони самі сидять і насміхаються. Вони ні за що не переживають, і тільки довідки збирають, хто де був – хто в АТО, хто ще десь. З кожним разом всіх даних меншає. Досі навіть одяг, все що знаходилось, як з моїм братом, так і з іншими, ніхто нікому нічого не віддавав – просто замітають сліди, щоб ніхто не зміг нічого довести», – розповів журналістам брат загиблого на Майдані Сергій Балюк.
Колегія судів запропонувала продовження тримання під вартою обвинувачених на 11 днів, щоб вирішити питання про об’єднання справ через тяжкість злочинів, у якому обвинувачуються екс-«беркутівці». Крім того, у суду є підстави вважати, що опинившись на волі обвинувачені можуть ухилитись від суду і незаконно впливати на свідків та очевидців, та знищити чи спотворити необхідні для суду документи.
На думку адвокатів обвинувачених, справа, у зв’язку із об’єднанням, може розглядатися мінімум рік чи два.
Джерело – Вгору
