Реформа первинної ланки медицини, тобто сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів: рік перший. Ця тема стала однією з ключових під час проведення на базі Херсонської міської лікарні імені Євгена Карабелеша XVII Регіональної науково-практичної конференції лікарів.
На захід прибули більше 250 учасників, щоб поділитися своїм досвідом у різних сферах медицини. Серед учасників були лікарі-науковці з Одеси та Києва. Якщо не знають наші читачі: між Одеським національним медичним університетом і Херсонською міською лікарнею імені Карабелеша є тісний зв’язок співпраці. Філія його кафедри сімейної медицини та загальної практики знаходиться саме в цьому медичному закладі.
«Вже 5 років поспіль після закінчення навчального року ми приїжджаємо до Херсона, тому що плідно співпрацюємо. Філія нашої кафедри знаходиться саме в цій лікарні. Цього року відбувся п’ятий випуск сімейних лікарів. Усі лікарі – зірочки! І важливо їх утримати в Херсонській області. В перші роки роботи випускалися 30–40 сімейних лікарів і 10–15 терапевтів, це трохи більше ніж в останні роки. За ці п’ять років ми випустили близько 300 лікарів, більшість із яких залишаються працювати на Херсонщині», – зазначила учасниця конференції, завідуюча кафедрою сімейної медицини Одеського медичного університету, доктор медичних наук, професор Валентина Величко.
НЕ ВИСТАЧАЄ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ
За словами Валентини Іванівни, під час наукової конференції фахівці підбивають підсумки року, обговорюють найболючіші проблеми медицини в Херсонській області й узагалі по країні. А серед найгостріших проблем – немає достатньої кількості сімейних лікарів. Саме Херсонщина знаходиться в переліку областей, де показник комплектації ланки нижчий від необхідного – 73%. Лікарі від’їжджають за кордон, і це проблема країни, яку треба вирішувати на державному рівні, вважає фахівець. Один із позитивних моментів реформи медицини Валентина Величко бачить у тому, що тепер сімейні лікарі можуть отримати вищу зарплату, що стимулює їх.
Ще одна проблема, про яку згадала гостя з Одеси, – пацієнти не звикли звертатися до лікаря з профілактичною метою. Але хоча б раз на рік людина має прийти до сімейного лікаря, щоб обстежитися. Профілактика – залог успішного довголіття. І, можливо, українці все ж привчаться дбати про своє здоров’я.
Про плюси реформи медицини говорив гість із Києва – асистент кафедри менеджменту охорони здоров’я Інституту післядипломної освіти Національного медуніверситету імені Богомольця Олександр Короткий. Головним надбанням реформи він вважає самостійність медзакладів первинної меддопомоги, їх можливість користуватися ресурсами. Також – суттєве підвищення зарплати лікарів первинної ланки, запровадження більш тісного контакту зі своїм сімейним лікарем. Між тим Олександр Володимирович погоджується, що навіть під час впровадження реформи складніше сільській первинній меддопомозі, її не можна ставити в порівняння з більш стрімкими змінами медицини в містах.
У сільській місцевості служба переважно представлена тільки фельдшерськими та медсестрин-ськими бригадами. Інфраструктура первинної допомоги має проблеми, ФАПи доводиться зараз утримувати самостійно. Тому в селі важлива роль місцевої влади, яка повинна допомагати медцентрам первинної допомоги. Якщо не буде створено належних умов праці, то молодого спеціаліста там буде важко утримати.
ДУМКА МОЛОДОГО ФАХІВЦЯ
Як працюється сімейним лікарям у Херсоні, ми дізналися від учасниці конференції, сімейного лікаря поліклініки № 3 міської лікарні імені Карабелеша Надії Шубали. Вона саме випускниця кафедри сімейної медицини філії Одеського медуніверситету при лікарні Карабелеша. На інтернатуру до Херсона Надія прибула після закінчення Тернопільського національного медуніверситету. Працює сімейним лікарем із 2017 року. Коли прийшов час підписання з лікарями декларацій, то ця молода лікарка одна з перших уклала договори з максимальною кількістю пацієнтів – 1800.
«Великий плюс медреформи в тому, що нині до лікаря приходять пацієнти, які хотіли бачити саме його своїм сімейним лікарем. І в такому випадку легко працювати та взаємодіяти. А не так, як було раніше, коли пацієнт був змушений ходити до лікаря, бо територіально закріплений за ним. Тепер людина має право обирати», – ділиться думкою Надія Ярославівна.
Як зізналася молода лікарка, зарплату сімейним лікарям трохи підвищили, але все одно є надія, що коли вступить у силу наступний етап реформи, доходи медиків ще зростуть. Адже зарплата для медика – це ще й важливий внесок у його самоосвіту. Лікарю постійно треба підвищувати свої професійні знання, відвідувати курси, а це потребує додаткових фінансових затрат.
ЛІКУВАТИ Й НАВЧАТИСЯ
«У рамках конференції ми хотіли торкнутися безперервного навчання лікаря, – перед початком заходу прокоментувала головний лікар Херсонської міської лікарні імені Євгена Карабелеша, асистент кафедри сімейної медицини та загальної практики Одеського Національного медичного університету Алла Малицька. – Адже цього року вступив у дію наказ МОЗ про безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я. Замість формального навчання лікарі будуть постійно розвиватися. Тобто змінюється концепція післядипломної освіти – лікар повинен проходити навчання щороку та письмово звітувати про свою роботу. Лікар вільний у виборі тем, змісту та формату свого навчання».
Сама Алла Павлівна під час засідання доповідала про стратегію та механізм залучення лікарів до онлайн-навчання. Крім того, заступник директора департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА Ліна Бондарева розповіла колегам про сучасні підходи до здійснення фармаконагляду на регіональному рівні.
До речі, ноу-хау цьогорічної конференції став безкоштовний скринінг глюкози крові для учасників і гостей заходу, також вимірювання артеріального тиску. Адже цим хотіли привернути увагу до проблеми цукрового діабету. Це захворювання, яке нишком підбирається до людини, з кожним роком усе частіше діагностують в українців. Як кажуть лікарі, воно стає неінфекційною епідемією, саме як ожиріння й надлишкова вага. Також цьогорічна конференція вирізнилася проведенням майстер-класу: пацієнт із цукровим діабетом на прийомі в сімейного лікаря.
Джерело – Гривна
