Нещодавно в підконтрольних окупантам пабліках з’явилася об’ява про набір в медіашколу на базі створеної окупантами телерадіокомпанії «Таврія». Телерадіокомпанії, яка вже з місяць не може нормально запрацювати.
Для початку – трохи дуже недавньої історії. В квітні 2022 року пропагандистську складову російської окупації Херсонщини «повісили» на ТРК «Крим», але влітку з якихось причин вирішили створювати тут власні медіа. Чому? Є кілька версій. Подейкують, що не змогли налагодити стосунки фактичний окупаційний керівник Херсонщини Ігор Кастюкевич й Олег Крючков, радник кримського «гауляйтера» Сергія Аксьонова з інформполітики. Є й така версія, що «нагорі» вирішили: Херсонська область, яка на відміну від Запорізької окупована майже повністю, повинна мати власні пропагандистські медіа.
Як би там не було, але наприкінці червня Крючкова й підконтрольну йому ТРК «Крим» від медійної складової окупації Херсонщини відсторонили, й на базі захопленої окупантами Херсонської філії «Суспільного мовлення» почали створювати телерадіокомпанію «Таврія». На додачу до телекомпанії «ВТВ плюс», яка працює на окупантів, але не «тягне» на пропагандистів номер один в регіоні.
Й вже понад місяць можна спостерігати за жалюгідними потугами херсонських колаборантів створити нове більш-менш пристойне власне пропагандистське медіа. Але поки, судячи з безпорадного контенту, який розміщується на Телеграм-каналі ТРК «Таврія», не виходить нічого путнього.
Тому окупанти прислали на Херсонщину пропагандистську «важку артилерію» у вигляді 47-річного Олександра Малькевича. У «Вікіпедії» він представлений так (цитуємо мовою оригіналу): «российский журналист, телеведущий, занимающийся связями с общественностью и политическими избирательными технологиями. Генеральный директор телеканала «Санкт-Петербург» (с 2021 года). Первый заместитель (с 2020 года) председателя Комиссии Общественной палаты РФ по развитию информационного сообщества, СМИ и массовых коммуникаций, председатель (2018-2020) Комиссии Общественной палаты РФ по развитию информационного сообщества, СМИ и массовых коммуникаций. Кандидат политических наук». До цього можна додати, що Малькевич ще й викладає у Північно-Західному інституті управління Російської академії народного господарства та державної служби при президенті Російської Федерації.
В оголошенні про набір до медіашколи, яка буде готувати співробітників пропагандистського ТРК, Малькевич зазначений як науковий керівник.
Але, судячи з його статей, інтерв’ю, коментарів, постів у власному Телеграм-каналі та в соцмережах, функції у цього пропагандиста дещо ширші. Скоріше за все, це – кураторство медійною складовою на окупованих територіях. Бо в публікаціях й постах можна знайти згадки й про окуповану частину Запорізької області, але пріоритет – Херсонська.
Олександр Малькевич і зараз перебуває в окупованому Херсоні. Зокрема, 30 липня він брав участь в шабаші з назвою «форум «Разом з Росією».
Олександр Малькевич на форумі з депутатом Держдуми РФ Ігорем Кастюкевичем.
Малькевич – не з когорти відомих прокремлівських пропагандистів. Його ім’я не на слуху як Кисельов, Соловйов, Скабеєва та їм подібні. Але, він, як кажуть, – усе «в одному флаконі»: журналіст, медіа-менеджер, комунікаційник, політтехнолог, тобто – більше, ніж «розмовляюча голова» навіть – найвідоміша. Й тому більш небезпечний, ніж усі ТОП-пропагандисти, разом узяті.
Такі люди, як Малькевич, формують медіа-політику, вони, лишаючись здебільшого в тіні, вирішують, що віщатимуть в ефірі ті самі «розмовляючі голови».
Втім, саме Малькевич не дуже хоче лишатися в тіні, йому більше до вподоби бути «граючим тренером», бути хоча б більш-менш відомим. Й ця його риса допоможе дізнатися, що ж це за людина.
Про перебування на Херсонщині він вже написав кілька статей й постів, де проявив себе як розповсюджувач фейків, маніпулятор й пропагандист, діяльність якого не має нічого спільного із журналістикою.
В своєму акаунті в російській соцмережі «ВКонтакте» Олександр Малькевич тиражує фейки російської пропаганди про «детонацію селітри» в Новій Каховці й про загрозу удару ЗСУ по дамбі Каховської ГЕС.
Йдеться про завданий 11 липня результативний удар ЗСУ по базі окупантів у Новій Каховці, де на той момент перебував великий автопарк, у тому числі щонайменше 50 бензовозів, а також близько 200 ракет для РСЗВ «Смерч» та багато живої сили. По масштабам детонації було зрозуміло, що це – ніяка не селітра, а саме боєприпаси.
А “загроза удару ЗСУ по дамбі Каховської ГЕС” – взагалі позамежна маячня, бо катастрофічні наслідки для Херсонщини такого удару очевидні, й наша армія на це ніколи не піде.
В соцмережі пропагандист розмістив й відверто маніпулятивний пост про «російський Херсон», просто вирвавши з контексту історії міста факти, які мають відношення до «заснування Херсона Григорієм Потьомкіним за указом імператриці Катерини Другої».
При цьому Малькевич не згадує масу фактів про саме українську Херсонщину, які можна знайти, наприклад, в роботах Дмитра Яворницького.
Насичена фейками й неприхованими маніпуляціями стаття Малькевича «Мирная жизнь на освобожденных территориях Украины меняется к лучшему». Судячи, з цього відверто пропагандистського опусу, для херсонців окупація – суцільне свято. Містяни, за версією автора, просто до нестями радіють тому, що зараз відбувається: радісно біжать отримувати російські паспорти, грають в футбол, залюбки беруть участь у «святах», які влаштовують окупанти, радіють навіть відключенням зв’язку з «милості» окупантів. Такий «репортаж з божевільні» написав Малькевич, таким він зображує для росіян життя на окупованих територіях. Без вбивств, викрадень, тотального зубожіння людей, атмосфери терору, страху й невизначеності. Без усього того, що на Херсонщині зараз є насправді.
Правду Малькевич бачить, але його завдання – допомогти окупантам тримати Херсонщину «під ковпаком», запровадити цензуру, про що він відверто пише.
До речі, він – послідовний прихильник роботи ЗМІ в жорстких рамках, особливо коли це стосується висвітлення агресивної зовнішньої політики Росії. Зокрема, в одному з інтерв’ю каже про необхідність запровадження в законодавстві своєї країни суворих обмежувальних норм: «…Стоит ввести отдельную главу, которая описывала бы, как СМИ должны работать и на какие источники должны опираться во время военных конфликтов, в которые вовлечена Россия».
Неважко здогадатися, чому буде вчити «медіашкола» на чолі з таким «науковим керівником». На жаль, вже є бажаючі там вчитися.
Напевне, одне з важливих завдань Малькевича – брати активну участь в підготовці так званого «референдуму» при приєднання Херсонщини до Росії. Точніше, брати участь в створенні відповідної пропагандистської «картинки».
На наше щастя, окупанти роблять ставку на вже непопулярні в Україні газети та телебачення, перебільшуючи значення цих різновидів ЗМІ в інформпросторі Херсонщини. В дійсності, наші люди для отримання інформації користуються різними джерелами, й здебільшого це – онлайн-ресурси: сайти, соцмережі, Телеграм-канали. Тому намір окупантів в найкоротший термін влаштувати на Херсонщині «зомбіленд» за зразком російської периферії приречений на невдачу. Але не варто недооцінювати ворога.
У разі тривалої окупації регіону поєднання репресій проти мирних мешканців, залякувань, пропагандистської обробки, обмеження доступу до об’єктивної інформації може зробити свою чорну справу. Хочеться вірити, що до цього не дійде, й покидьки на кшталт Олександра Малькевича згадуватимуть своє перебування на Херсонщині зі здриганням. Звісно, якщо встигнуть втекти.
Остап Шапіро
Цей матеріал було виготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії в рамках проекту «Протидія інформаційній навалі Росії у Херсонській області» (як частина проекту «Голоси України»). Відповідальність за зміст цього документа несе ГО «Херсонська обласна агенція громадської журналістики «МІСТ», і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Уряду Великої Британії».
Джерело – Мост