Внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС під водою опинилося 96 тисяч гектарів природно-заповідного фонду Херсонської області – це 26% усіх його територій. Також були затоплені понад 54 тисячі гектарів лісів, що становить 65% лісових площ регіону.
Про це йдеться у відповіді Херсонської ОВА на запит “Вгору”.
Повінь знищила біорізноманіття – постраждали як тварини й рослини, так і водні біоресурси. Найбільше ушкоджень зазнав національний природний парк «Нижньодніпровський», де вода піднялася на 3,5 метра і трималася понад десять днів.
Суттєво постраждали екосистеми інших природних об'єктів: “Кам’янська Січ”, “Каїрська балка”, “Ягорлицький”, “Олександрівський”, “Станіславський”, “Широка балка” та “Софіївський”. Воду забруднили пальне, боєприпаси та тіла загиблих тварин.
Також були затоплені міжнародно важливі водно-болотні угіддя “Дельта Дніпра” і “Ягорлицька затока”, які захищені Рамсарською конвенцією. Пошкоджені й території європейської природоохоронної Смарагдової мережі.
Окремо повідомляється про знищення Дніпровського осетрового рибзаводу, де утримували понад 15 тисяч цінних риб, зокрема осетра, білугу, чечугу та севрюгу – усі ці види занесені до Червоної книги України.
Через осушення водосховища зменшились площі природного нересту, а водойми забруднилися та замулилися.
- Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це затопило 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою. В ООН оцінювало, що Україна через руйнування греблі зазнала збитків майже на $14 мільярдів.
- В ефірі “Вгору” херсонський науковець, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко повідомив, що у червні 2023 року він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки. Там вперше майже за 70 років відбулося водопілля.
- В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що далі ймовірно формуватиметься заплавна рослинність.
- Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
- У 2025 році на деяких ділянках можна помітити сліди кабанів. Ці тварини заселили місцину ще минулої весни. Крім ссавців колишнє водосховище заселили птахи. Зокрема можна побачити пірникоз та мартинів. Верби на дні колишнього Каховського водосховища, перебувають в хорошому стані. На травень 2025 року вони сягають 5-7 метрів. Найбільший діаметр стовбура – майже 8 см.
- Окрім того, на дні колишнього Каховського водосховища в кількох місцях знайшли рослину, занесену до Червоної книги України – Осока житня.
- Науковці бачили там пірникозу, орлана-білохвоста, вивільгу, чаплю, мартина, змій, ондатру, а також сліди диких кабанів.
- За час після підриву греблі Каховської на дні побільшало різнотрав’я. На червень 2025 року фіксують майже пів тисячі видів квіткових рослин. Хоча рік тому росло близько 200.
Джерело – Вгору