Президент України Володимир Зеленський 7 квітня 2025 року підписав закон «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №12089.
Про це йдеться в картці законопроєкту на сайті Верховної ради України.
Згідно з цим законом: якщо з моменту незаконного відчуження землі минуло понад 10 років, держава або громада не зможуть повернути ці ділянки.
Але якщо суд ухвалить повернення землі до 10 років після відчуження, держава або громада мають компенсувати новому власнику ринкову вартість. Водночас компенсації державі чи громаді законом не передбачено.
У порівняльній таблиці йдеться про те, що закон не поширюється на:
- майно, що належало до об’єктів критичної інфраструктури;
- об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
- об'єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації;
- об'єктів природно-заповідного фонду.
Що відомо про цей закон?
В ефірі “Вгору” доктор біологічних наук, професор, член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко зазначив, що цей законопроєкт паралізує боротьбу з незаконною приватизацією земель. Він пояснив, якщо ці ділянки можуть бути приватизовані в береговій захисній зоні, наприклад, ділянка в лісі або ж в інших місцях, де по закону цього не можна було робити, користуючись різними незаконними “схемами”. Після цього цю землю кілька разів перепродають, щоб кінцевий власник формально був “добросовісним набувачем”.
За словами Мойсієнко, якщо цей закон підпишуть, то держава матиме 10 років, аби відсудити незаконно приватизовану землю:
"Нібито залишили ось цю щілину. Проте потрібно буде повністю компенсувати вартість цієї землі чи нерухомості “власнику”. Скоріш за все, таких коштів у держави не буде, оскільки мова йде про мільйони та мільярди гривень. Якщо цей час проходить, то держава чи громада втрачають право повернути ці активи собі й не отримує ніякої компенсації".
Зокрема, на Херсонщині у 2000-х 62 ділянки роздали на узбережжі Дніпровського лиману. І коли науковець виїжджав туди з екологічною прокуратурою, то там знайшли березу Дніпровську червонокнижну, вікові дуби, багато видів орхідей тощо. Деякі ділянки вдалося повернути, а щодо інших тривають суди. Знову виходить, якщо підпишуть закон, то повернути це узбережжя у власність держави не зможуть.
Водночас нардепи з Херсонщини Вікторія Вагнєр, Павло Павліш, Сергій Козир і Володимир Іванов підтримали цей законопроєкт. Загалом “за” проголосували 194 народних депутатів, “проти” – 1, “утрималися” – 2, “не голосували” – 4, “відсутні” – 20.
Іван Мойсієнко каже, що він не знає чи зрозуміли, за що голосували нардепи. Адже у Верховній Раді цей закон подають, як полегшення для бізнесу. Однак на природу ніхто не звертає увагу.
У Центрі протидії корупції зазначали, що головний ризик цієї законодавчої ініціативи в тому, що вона дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з під власності держави чи територіальної громади землю, якщо пройшло 10 років із часу такого виведення.
Також у законопроєкті не врахували, що межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі. В таких випадках держава повністю втрачає механізми повернення цих активів на свою користь.
Окрім того, запропоновані у законопроєкті формулювання можуть ускладнити повернення майна та земель на тимчасово окупованих РФ територіях України. На цю проблему депутатам вказало головне юридичне управління Верховної Ради.
У природоохоронній організації WWF-Україна вважають, що у чинній редакції документ суперечить принципам екологічної безпеки та збереження природних ресурсів, та фактично легалізує незаконну приватизацію територій лісового та водного фонду.
“Природні ресурси країни належать її громадянам, і вони повинні залишатися у державній або комунальній власності в інтересах нинішнього та майбутніх поколінь”, – йдеться в їхній заяві.
На сайті Офісу президента з’явилася петиції мера міста Глухів Мішеля Терещенка та народного депутата 9 скликання Юрія Левченка. Вони вимагають, аби президент України Володимир Зеленський ветував закон “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”. Петиція Терещенка набрала понад 25 тисяч підписів, що є достатнім для розгляду президентом.
- Господарський суд Одеської області задовольнив позов прокуратури Олешківської окружної прокуратури Херсонщини, скасувавши незаконне рішення однієї з сільських рад, яка безпідставно визнала частину земель ландшафтного заказника “Олександрівський” сільськогосподарськими.
Джерело – Вгору