Верболіз на дні колишнього Каховського водосховища займає понад 65 тисяч гектарів, а найвищі верби сягають 5 метрів. Цей ліс пережив другу осінь й починається друга зима.
Про це йдеться в матеріалі LB.ua.
Екологиня Катерина Полянська розповіла, що у середньому верби за добу росли до двох сантиметрів. У період з червня до жовтня 2023 року – майже три сантиметри.
На півдні Каховського водосховища, у районі нацпарку «Кам’янська Січ», з якого й почали досліджувати відновлення території після підриву дамби, молоді верби підросли удвічі порівняно з минулою осінню.
Завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного Яків Дідух побував уже в чотирьох експедиціях і ця інтенсивність, масштаби досі дивують його. Заміри, які науковці зробили в жовтні цього року, показали, що найвищі верби сягають уже майже п’яти метрів. Висота варіюється і залежить від рівня зволоження й насичення ґрунтів поживними речовинами, йдеться в матеріалі.
“З такою швидкістю не росте жодне дерево, і це дуже вражає, розумієте? З тих даних, що я знайшов у літературі, швидкість зростання верби на дні осушеного водосховища у два рази перевищує звичайні показники. Чому? Тому що туди зносили чорноземні ґрунти, а вони багаті на гумус, на азот. Плюс довший період вегетації, бо це все ж південь, достатньо вологи. Тому вони таки потужні”, – пояснює Яків Дідух.
Зазначається, що зараз науковці відзначають настання другого етапу, коли рослини активно конкурують між собою. Наприклад, у районі Милівської та Кам’янської балок щільність верб скоротилася втричі – з 90 пагонів на квадратний метр до 20–30, каже завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.
“Відмерлих верб багато. У першу чергу висихають найменші, які до двох метрів заввишки. І це природно, бо в дорослому лісі на один гектар десь усього-на-всього 400–500 стовбурів дерев”, – додав Яків Дідух.
Водночас на дні колишнього водосховища зарості урізноманітнюються: якщо в червні 2023 року на моніторингових ділянках загалом виявили 12 видів рослин, у жовтні – вже 70, у травні 2024 року – 150. А через пів року на дні колишнього водосховища в районі нацпарку «Кам’янська Січ» знайшли ще два десятки нових видів, переважно місцевих. Серед них ще й два види грибів, зокрема лускатку вугільну. Як припускає Іван Мойсієнко, вона поширилася через численні пожежі в нацпарку, спричинені обстрілами російських військ.
- Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
- ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
- В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки.
- Згідно з останніми супутниковими знімками району Великого Лугу, значна частина Каховського водосховища, яка раніше була осушена, вкрита водою. Там вперше майже за 70 років відбувається водопілля.
- В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
- Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
- Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.
Джерело – Вгору