
До 2 червня щодня, окрім понеділка, з 11:00 до 19:00 у Києві в Українському домі можна відвідати виставку “Небачена Сила”, на якій представлені сучасні рухи ненасильницького опору українців на окупованих територіях у різних формах мистецтва.
Про це стало відомо зі сторінки події у фейсбуці.
Вхід на виставку безплатний, проте вхід у Національний центр “Український дім” (Київ. Хрещатик 2) коштуватиме 100 гривень (50 гривень пільговий).
На виставці представлені:
- секції присвячені рухам Зла Мавка та Жовта Стрічка;
- лабіринт “Делаю вид” з плакатами кримського художника Антіка Данова, що передає шизофренічність реальності окупації;
- відео Ukraïner із проєкту “Деокупація”;
- картонні карикатурні фігури ватажків “лнр/днр” Сергія Захарова, що стояли на вулицях Донецька 2014 року;
- нотатки жінок в окупації – Мавок, які дають відсіч;
- вірусні меми Максима Паленка;
- інтерактивна секція із VR від музейної мережі та “Території терору”;
поетична інсталяція від PEN Ukraine; - відеоісторії про поранені об’єкти культури в Тростянці та Охтирці, зафільмовані Музейним кризовим центром у межах проєкту “Поранена культура”;
- мистецька експозиція, в якій представлені роботи мисткинь Марії Куліковської, Алевтини Кахідзе, Лії Достлєвої, Юлії По, Еміне Зіятдінової, Діани Берг, Юлії Данилевської, Яни Голуб'ятникової, Альони Маляренко;
- стіна солідарності “Залиш свою підтримку опору”.
“Нам усім слід усвідомлювати реальність окупації, де, аби вижити і дати відсіч, доводиться робити дуже сміливі вчинки. Лише розуміючи цю шизофренічну реальність, ми можемо оцінити сміливість хлопців і дівчат, жінок і чоловіків, які знаходять усе більш вигадливі способи чинити опір і зберігати Україну на тимчасово окупованих територіях", – розповідає про цінність виставки Ольга Муха, кураторка проєкту.
- В будівлі Херсонського державного університету, що розташована в Івано-Франківську, відкрили виставку листівок “Херсон звідусіль: в тиші я чую відлуння дому”.
- 18 травня у Києві запрацював відреставрований вітряк родом з Херсонської області. Його створили у кінці 19 – на початку 20 століття в селі Олександрівка.
Джерело – Вгору