Наразі в рамках імітації «управлінської ефективності» очільник так званої "військово-цивільної адміністрації" Володимир Сальдо заявив про створення «нового реєстру власників під захистом російської держави».
Про це повідомляє Асоціація реінтеграції Криму на власній сторінці у фейсбук.
У такий фейковий «реєстр» окупанти обіцяють «занести власників, які нададуть оригінальні документи на нерухомість»; решту усього захопленого майна агресор злочинно планує «витратити на власні потреби».
За словами АРК, те що Сальдо прагне отримати свій «клаптик пирогу» на розкраданні як публічного так й приватного майна у окупованому Херсоні, нікого не здивує. Але заяви ляльок окупантів означають насамперед те, що агресор не має доступу до українських реєстрів майна та до кадастрів та, фактично, не володіє відомостями про власників у Херсонській області.
У цьому вимірі варто спостерігати на «кримський шлях», яким агресор злочинно прагне розпоряджатися українською нерухомістю. І справа навіть не у протиправних намірах окупантів «націоналізувати» на півострові приватне майно українських власників, що оголошується ключовими колаборантами з березня 2022 року, та поки ні до чого, крім потрясіння повітря, не призвело. Справа у тому що окупанти досі, через вісім років окупації, не володіють повною інформацією про справжніх кримських власників нерухомості, а також не змогли завершити їх злочинну «перереєстрацію за російським законом».
Гарною ілюстрацією є те, що «кримські депутати державної думи» наразі поспіхом стали «авторами» вже «погоджених Кремлем» протиправних «змін до федеральних законів», які «дозволять» окупантам вчергове «подовжити» так званий «перехідний період» у кримській нерухомості ще на два роки, до 2025-го.
Звісно це відбувається саме з безвиході окупантів.
При чому у 2014 році в Криму окупанти очевидно змогли оволодіти на порядок більшою кількістю відомостей щодо нерухомості, ніж у Херсоні в 2022 році та частина українських посадовців у цій сфері тоді злочинно погодилася співпрацювати з агресором, чого не сталося зараз в окупованих районах материкової України.
Джерело – Вгору