До освітнього омбудсмена надходить велика кількість звернень щодо неправомірних та неетичних заборон, які незаконно видають деякі керівники закладів освіти та/або керівники органів управління освітою.
Освітній омбудсмен уже надавав роз'яснення щодо можливості працювати дистанційно з будь-якої країни педагогічним та науково-педагогічним працівникам https://bit.ly/3u1sQUL
Але, на жаль, частина не дуже впевнених у собі керівників закладів освіти, управлінь освіти все одно вдають, що “не вміють” читати закони та вимагають “додаткових роз’яснень”, хоча вже десятки разів отримували вичерпні пояснення про те, що закон, зокрема ст. 60-2 Кодексу законів про працю України не містить жодних обмежень щодо фізичного місцеперебування працівника під час дистанційної роботи.
Дехто з керівників закладів освіти не видають наказ про дистанційну роботу або змішаний формат навчання, у якому поєднується онлайн та офлайн навчання, і цим самим перешкоджають можливості працювати дистанційно.
Маємо також непоодинокі скарги, керівники ставлять у табелях обліку робочого часу прогули працівникам закладів освіти, які евакуювалися і не мали можливості оперативно повідомити про це. І на цій підставі намагаються звільнити людей, які і так втратили домівку та змушені рятувати себе і дітей.
До нас масово надходять звернення від працівників про порушення їх прав, залишення без жодних засобів до існування. Ми намагаємося допомогти кожному і побороти чиновницький бюрократизм та бездушшя у складні часи воєнного стану.
Адже зараз Україна воює за свободу, за наше майбутнє, за наші права.
Нагадаю ще раз, що ст. 60-2 КЗпПУ про можливість дистанційної роботи є нормою прямої дії та не потребує ЖОДНИХ додаткових наказів чи листів від Кабінету Міністрів України та/або від Міністерства освіти і науки України. Необхідно просто виконати закон.
Але спеціально для керівників, які вимагали роз’яснень, Міністерство освіти і науки видало лист, від 15.03.2022 р. № 1/3463-22 https://bit.ly/3tZpgdP у якому чітко зазначено “кожен працівник (педагогічний, науково-педагогічний та інші працівники) закладів і установ освіти, робота якого відбувається у дистанційному режимі, має самостійно визначити робоче місце та, відповідно, несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на обраному ним робочому місці, у тому числі за межами території України. Оплата праці здійснюється за тарифікацією із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства
Також у цьому листі є рекомендації щодо оплати простою та інших важливих питань.
Я щиро вдячний Міністерству освіти і науки, пану міністру за дуже необхідні роз’яснення та чітке формулювання про те, що “ухвалені управлінські рішення не можуть суперечити Конституції України та законам України, Кодексу законів про працю України та не повинні порушувати права громадян”.
Принагідно нагадуємо, що у листах та наказах Міністерства освіти і науки України надаються важливі роз'яснення щодо роботи закладів освіти в умовах воєнного стану:
Лист МОН від 28.02.2022 № 1/3292-22 “Щодо написання заяв про відпустки без збереження заробітної плати у зв'язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану” https://bit.ly/3q6fLbp
Лист МОН від 07.03.2022 №1/3378-22 “Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану” https://bit.ly/3w7BUtN
Лист МОН від 07.03.2022 № 1/3370-22 “Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання” https://bit.ly/3MSWZhC
Лист МОН від 6.03.2022 р. № 1/3371-22 . «Про організацію освітнього процесу» https://bit.ly/3q6fLbp
Лист МОН від 07.03. 2022 р. № 235 “Про деякі питання організації роботи закладів фахової передвищої, вищої освіти на час воєнного стану” https://bit.ly/3ibKPlT
Наказ МОН від 07.03.2022 р. № 235 «Про деякі питання організації роботи закладів фахової передвищої, вищої освіти на час воєнного стану» https://bit.ly/3ibKPlT
Наразі найголовніше - захистити країну, захистити людей від рашистських бомб та ракет, і зберегти освіту й захистити її від свавілля та судомних дій до нестями переляканих бездушних чиновників, які дбають не про справу і не про людей, за яких несуть відповідальність, а лише за те, “як би чого не вийшло”.
У часи, коли вся країна гранично напружує зусилля для спротиву та захисту співгромадян, такі дії є неприпустимими.
Джерело – Вгору