Як відомо, в Україні з 10 грудня набрав чинності Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України".
Як часто буває у випадках, коли до нас приходять такі радикальні нововведення, на низовому рівні законодавчі норми виконувати поспішають далеко не всі суб'єкти господарювання. Та й у споживачів склалася неоднозначна думка з цього приводу. Так, деякі користувачі соцмереж уже активно обговорюють, чи справді новий закон принесе якусь користь і дозволить покращити екологічну ситуацію. Наприклад, херсонець Андрій Кучерявий пише:
Якщо людина заходить до супермаркету та купує продуктів на 400 чи 500 гривень, то 3 чи 4 гривні заплатити за поліетиленовий пакет для нього взагалі не проблема. Тобто - вона (людина) купить його (пакет) для продуктів. Що платний, що безплатний – цей пакет після використання все одно опиниться на смітнику. Тепер мені дуже цікаво – раніше брали безплатно, а тепер купуватимемо за гроші ці пакети, то це зараз і називається "боротьба за збереження навколишнього середовища?
Тим часом, поки українці (як продавці, так і покупці) все-таки звикають до нових умов, попереду намітилася ще одна перспектива подальшого поліпшення стану екологічного середовища. Цього разу депутати звернули увагу на такі популярні в народі речі, як, зокрема, одноразовий посуд, ватні гігієнічні палички, палички та трубочки для розмішування та пиття напоїв та інші подібні дрібні, але всім звичні предмети. Про повну заборону цих елементів нашого повсякденного побуту йдеться в законопроєкті №6077 Верховної Ради, який має назву “Проєкт Закону “Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України”.
У пояснювальній записці до цього документу автори зазначають: за останні півстоліття виробництво пластикової тари збільшилося у 20 разів, при цьому прогнозується, що до 2035 року таке виробництво зросте ще вдвічі. Тим часом одноразові тарілки, виделки, ножі, ложки, кухлики і так далі перероблення не проходять, а просто викидаються. А при повторному використанні вони виділяють шкідливі канцерогенні речовини.
Звісно, нові радикальні заходи щодо покращення екологічної обстановки вже привернули до себе увагу представників бізнесу. Не всі вони підтримують такі ініціативи народних обранців. Принаймні, у підприємницькому середовищі пропонують узгодити норми майбутнього закону з рекомендаціями та вимогами Європейського Союзу.
Так, ЄС у червні 2019 року прийняв директиву 2019/904, яка з липня 2021 року ввела обмеження на обіг певної пластикової продукції та заборонила вироби з пластику, що оксорозкладається. Але в українському законопроєкті прописані не всі категорії продуктів, які підпали під заборону директиви ЄС. Крім того, відомо, що у фільтрах сигарет є пластик одноразового використання, а, згідно із законопроєктом, сигарети та фільтри повинні містити відповідне маркування. Однак, в Україні вже діє закон №481, який передбачає, що у разі впровадження будь-якого нового маркування сигарети, які виробляються до введення змін, можуть продаватися без маркування. Тобто новий законопроєкт суперечить уже чинному закону. А технологія виробництва тютюнових виробів така, що просто неможливо промаркувати відповідну продукцію впродовж 12 місяців після набуття чинності майбутнього закону.
Тому очевидно, якщо нардепи все ж таки затвердять “антипластиковий” закон, його норми необхідно буде впроваджувати поступово, швидше за все - впродовж кількох років.
Джерело – Вгору