У Херсонській області продовжуються рятувальні роботи зі збереження археологічних пам’ятників.
Саме для цього та для популяризації історичної спадщини регіону недалеко від села Червоний Маяк Бериславського району створюється унікальний історико-культурний заповідник «Амадока». На цьому місці в стародавні часи було городище пізньоскіфської культури, де проживало до 5 тисяч осіб.
Я поспілкувався із заступником начальника Обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денисом Сікозою, який розповів подробиці створення історичного заповідника.
На фото Денис Сікоза
Як взагалі виникла ідея створення історико-культурного заповідника «Амадока»?
На початку 2000-х років Червономаяцький могильник активно почали грабували скарбошукачі, збуваючи знахідки колекціонерам і антикварним дилерам. Обласною інспекцією з охороні пам’яток історії та культури спільно з Інститутом Археології НАН України було прийнято рішення створити Пізньоскіфську археологічну експедицію, що вже протягом 2011-2019 років веде охоронні дослідження. Саме в 2011 році після першого польового сезону виникла ідея створення першого на території Херсонської області історико-культурного заповідника, завданням якого стане збереження цього унікального археологічного комплексу.
За цей час було визначено межі ґрунтового могильника, виявлено неукріплену частину городища, виготовлено детальний топографічний план, проведено геомагнітні та георадарні розвідки території пам’ятки, досліджено 54 археологічних об’єкти, що були під загрозою руйнації. Численні знахідки передано до фондів Херсонського краєзнавчого музею на постійне зберігання.
Часто тут відбуваються археологічні експедиції? Які цікаві знахідки були знайдені?
Археологічна експедиція працює на пам’ятці впродовж 10 років. Серед цікавих знахідок – туалетна посудинка (піксіда) зі слонової кістки, на якій вирізьблені сарматські знаки (тамги), підвіски та аплікації, що прикрашали одяг та різноманітні речі давнього побуту. Зібрано різноманітну колекцію прикрас та разків намиста, багато різних типів зброї та керамічного посуду.
На фото пізньоскіфські поховання
Чому саме археологічний комплекс Червоний Маяк стає заповідником?
Червономаяцький археологічний комплекс є єдиною цілком збереженою пам’яткою пізньоскіфської культури на території України, тому цілком закономірно, що саме він повинен бути ретельно досліджений і музеєфікований та в подальшому перетворений на скансен.
Територія комплексу складає понад 50 га. Тож ефективна охорона пам’яток може бути досягнута лише шляхом утворення заповідника. Його завданням буде збереження археологічних об’єктів в їх природному оточенні та подальше дослідження. А це передбачатиме розробку генерального плану розвитку, планування території, музеєфікацію об’єктів культурної спадщини, розбудову туристичної інфраструктури та розвиток адміністративно-господарської бази. За умови виконання всіх цих заходів Червономаяцький археологічний комплекс може стати еталонною пізньоскіфською пам'яткою Нижнього Дніпра.
Вид на Червономаяцьке городище з півночі
До якого періоду відноситься цей пам’ятник? З якими історичними подіями він пов’язаний?
Пізні скіфи мешкали на півдні України за часів Римської імперії з ІІ століття до н. е. по ІІI ст. н. е. Давньогрецький вчений Страбон подає відомості про пізніх скіфів, країну яких називає Малою Скіфією. Найближчими сусідами пізніх скіфів у степу були сармати, з півночі – протослов'яни зарубинецької культури, на заході – гето-даки, а з півдня – греки з причорноморських міст-держав (Ольвія, Херсонес, Боспорське царство). Пізні скіфи були активними учасниками бурхливих подій кінця ІІ століття до н. е., коли їхні царі Скілур та Палак вели війну з Херсонесом, який захищав цар Понту Мітридат Євпатор. Про ці події відомо зі славнозвісного декрету на честь Діофанта, знайденого у Херсонесі. В І ст. н. є. пізні скіфи воювали з римлянами під час походу Плавтія Сільвана до Криму. Не завжди дружньо складалися їх відносини з Ольвією та Боспорським царством. У ІІІ ст. н.є. пізні скіфи увійшли до складу черняхівської культури, яку ототожнюють з готами.
Які труднощі виникли час створення заповідника? Коли закінчиться процедура його оформлення?
За цей час робочою групою зі створення заповідника «Амадока» вирішена низка ключових питань для його створення. Насамперед встановлені чіткі межі пам’ятки, уся документація приведена до норм чинного законодавства. Роботу ініціативної групи підтримано інститутом археології НАН України, Міністерством культури України та археологічними спільнотами країн ЄС та США. Наразі єдине, що нас відділяє від існування заповідника «Амадока», це бюрократичні перепони Херсонської обласної ради. Ми сподіваємося, що депутати якнайшвидше усвідомлять нагальність створення даної структури.
Залишки оборонних споруд городища
На твою думку, такі заповідники є інструментом збереження культурної спадщини регіону?
В Україні проблема ефективної державної політики в сфері регулювання питань збереження та використання об’єктів культурної спадщини залишається однією з найбільш гострих. Особливо руйнація загрожує пам’яткам археології під час господарського освоєння земель і незаконних дій скарбошукачів. Через велику ступінь зруйнованості та недоступність для непідготовленого сприйняття, вони в основному залишаються поза широкою увагою. Для розкриття туристичного потенціалу археологічних пам’яток необхідно систематичне проведення розкопок, реставрації та музеєфікації, що можливо якісно зробити тільки за умови існування заповідника. Тому так, заповідники є єдиним інструментом збереження великих археологічних комплексів та пристосування їх до туристичної діяльності.
Нагальним питанням є реалізація програм з інвентаризації пам’яток - це найперше що слід зробити для збереження археологічної спадщини. Створення електронної археологічної карти пов’язаної з земельною базою даних забезпечить збереження пам’яток під час вирішення будь яких земельних питань.
Експерти вважають, що після завершення карантину буде активно розвиватися внутрішній туризм. Як ти вважаєш, «Амадока» стане однією з популярних туристичних локацій Херсонщини? А чим вона саме привабить гостей?
Після закінчення оформлення заповідника та утворення його адміністрації будуть втілюватися в життя заходи щодо розбудови археологічного парку, скансену, побудови новітнього музейного простору, проведення фестивалів та багато іншого. Цей шлях добре себе зарекомендував та працює в європейських країнах.
У цьому році під час проведення польового сезону всім бажаючим буде надана можливість відвідати комплекс, познайомитися з новими знахідками, отримати науковий коментар та прослухати екскурсію.
Джерело – Вгору