Відома українська актриса Ірма Вітовська отримала "Золотий Дюк" в номінації "Краща акторська робота" національного конкурсу на 10-му Одеському кінофестивалі.
У розмові з журналістом "Сьогодні" артистка розповіла про те, як їй запропонували знятися у фільмі "Мої думки тихі", а також про еміграцію, політичну діяльність і враження від американського серіалу "Чорнобиль".
- Коли вам запропонували знятися в цьому фільмі?
- Мені принесли сценарій, як виявилося, написаний вже під мене. Я прочитала текст і відразу зрозуміла, що це в точку. Погодилася зніматися, хоча навіть не була знайома з режисером. І ось коли ми з Антоніо зустрілися, я довгий час не могла відійти від того, що він настільки молодий, але може настільки глибоко бачити і відчувати.
-Це вже не перший фільм, який зачіпає тему еміграції. Наприклад, якщо порівнювати з "Гніздом горлиці", ви бачите щось спільне між цими картинами?
- Ні, "Гніздо горлиці" – це більше соціальна драма, яка розкриває тему саме трудової міграції. Там розповідається про інститут сім'ї, як це небезпечно, коли розриваються зв'язки між рідними людьми. Наш фільм, насамперед, про гонитву за мрією. За сюжетом, у 25-річного композитора і звукооператора Вадима після невдач в роботі та особистому житті з'являється шанс поїхати до Канади.
- Де знімали фільм?
- У Закарпатті та трошки в Києві.
- А який стан справ з гонораром?
- Фільм повністю фінансувало Держкіно. Звичайно, я отримала гонорар за зйомки, як і всі. Зрозуміло, що це не ті гроші, які можна заробити в комерційних проектах, які досить швидко окупаються. Але наш фільм зовсім іншого художнього рівня, це потрібно розуміти.
- Повертаючись до теми еміграції, що, якщо ваш син захоче виїхати за кордон?
- Ну що ж, це його вибір. Адже ми живемо в глобальному світі. Звичайно, в цьому випадку я задумаюсь над тим, чому у нього не сформувалася прихильність до своєї батьківщини, але я думаю, що це не наш випадок. Орест любить Україну. Звичайно, він маленький, ще зіткнувся з цією корупційною системою, відсутністю соціальних ліфтів, конкуренції, рівних прав. Ми всі чекаємо, коли нарешті зникнуть відкати, схеми, люди, які займають не свої місця.
- Ви думали про те, щоб виїхати з України?
- Про це хоч раз в житті замислювався кожен українець. Ми ж бачимо, який у нас занепад в гуманітарній сфері, давайте чесно скажемо. Ось на заході є попит на складне кіно, є аудиторія, яка сприймає і оцінює це. Так, там теж багато глядачів, які бажають просто добре провести дозвілля, але у нас в цьому плані – катастрофа.
- Зараз багато артистів йдуть в політику? А ви?
- Не можу сказати, що хочу потрапити до парламенту, і впевнена, що туди необхідно заводити менеджерів, які вміють писати законопроекти. Не розумію, навіщо я там. Адже я багато чого можу сказати, як творча особистість. Якщо потрібно, я можу приєднається до команди справжніх реформаторів, стати консультантом, наприклад. Адже не можна бути пасивним, якщо ти знаєш правильний шлях. Давайте сперечатися, дискутувати, але в цьому народжується істина.
- Ви дивилися якісь фільми на Одеському кінофестивалі?
- Ні, я тільки вчора приїхала (18 липня). Сьогодні (19 числа) на 18:30 йду на литовсько-польську картину "Тут був Саша". На жаль, це єдине, що я встигну подивитися, тому що ввечері йду на оперу-перформанс Влада Троїцького "Сходи до... ". Також я відзначила для себе ще кілька фільмів – "Паразити", "Дилда", які подивлюся пізніше, по можливості. Серед українських картин рекомендую, звичайно, "Мої думки тихі", а також фільм "Додому". Не бачила, але, кажуть, також хороші фільми "Східняк" і "Черкаси".
- В одному з інтерв'ю ви говорили, що збираєтеся подивитися серіал "Чорнобиль"?
- Так, бачила. Знаєте, я б дуже хотіла, щоб у нас знімали щось подібне. Такі круті серіали, "Чорнобиль", "Вавилон-Берлін", "Сповідь служниці", "Вбиваючи Єву". Зараз знімають серіали вже на рівень кіно. Особисто мені більше не цікаво дивитися, як Петя любить Васю, а Вася поїхав до Маші. Шаблон за шаблоном – набридли одні й ті ж назви. Розумієте, публіці дають такий продукт, розраховуючи, що тільки це нам і потрібно, але ні. Зробіть хороший серіал і побачите, як воно зайде!
- Ви дивилися "Чорнобиль" поступово (по серії) чи все за раз?
- Завантажили і подивилися все за раз, поки була ця можливість.
- Ваші роботи також досить часто перетинаються з темою Чорнобиля.
- Так, я грала в п'єсі Павла Ар'є, була вистава Стаса Жиркова і фільм "Брама", який знімав Володимир Тихий. Але це тільки на перший погляд здається, що тема одна і та ж. Насправді ми розкривали інші аспекти цієї проблеми, а серіал "Чорнобиль" – це про брехню, насамперед, і про те, як небезпечно так жити.
- Зараз намагаються знайти неточності, помилки, помилки в серіалі. Як ви до цього ставитеся?
- Як до політичної пропаганди. Розумієте, якщо ми відкриваємо одну брехню, слідом за нею відкриваються і всі інші. Вони взяли курс на реабілітацію тоталітарного режиму. Хоча мені здається, що порятунок росіян залежить від успіху України. Якщо нас вийде, у них теж все буде в порядку.
Джерело – Вгору