5 років тому – 21 лютого 2014 року на наступний день після розстрілів снайперами активістів на Євромайдані – Віктор Янукович втік з України.
Найдивніше, що причин тікати у нього не було жодних! Так звані "лідери Майдану" саме підписали з ним угоду про примирення, за яким тодішній президент погодився на перевибори, пообіцяв звільнити всіх арештованих активістів та відкликати "Беркут" із середмістя Києва, а майданівці за це мали піти з усіх захоплених ними адмінбудівель.
Тобто, Янукович фактично був "у шоколаді" – перевибори призначили на осінь, тож за півроку перебування при владі він точно помстився б майданівцям, зачистив би опозицію, сфальсифікував би волевиявлення і зберіг би собі посаду ще на чотири роки. Українська історія, до речі, знає подібні приклади: коли мера Києва Леоніда Черновецького достроково відсторонили від посади, це не завадило йому здобути перемогу на перевиборах.
Зрештою, Янукович мав усі можливості повторити маневр Черновецького. Звісно, для заспокоєння українців йому довелося б пожертвувати кимось із пішаків свого оточення, зробивши їх винними у застосуванні сили на Майдані. Заарештував би, наприклад, тодішнього міністра внутрішніх справ Захарченка, зробив би з нього цапа-відбувайла та замилив би українцям очі.
Він би точно викрутився. І навіть, якщо повторно йому перемогти не вдалося б, то точно зберіг би статки і маєтки – ми б і не дізналися про Межигір'я та Сухолуччя, про численні фірми його старшого сина Саші-стоматолога. А "гаманець" Януковича – олігарх Сергій Курченко і дотепер був би у нас просто молодим й талановитим підприємцем, який досяг усього лише завдяки своїй невтомній праці.
Втім, цього не сталося. І лише за однієї причини – Янукович втік з невідомих причин. Звісно, нам приємно думати, що він втік, злякавшись народного гніву. Але давайте будемо чесними – це не так. Тоді хто чи що могло його так налякати, що він, здавалося б без причини, накивав п'ятами? Я маю особисті сумніви, що Януковича налякали погрози нікому тоді невідомого Володимира Парасюка зі сцени Майдану. Більше того, я чомусь впевнений, що налякати Януковича було досить складно – він багато років був при владі, мав час викарбувати свій характер, мав гроші, мав охорону... Таких людей залякати насправді важко.
Єдиний, хто міг налякати бідолашного Януковича, так це той, у кого більше нахабства, грошей та можливостей – це я зараз про Путіна. Думаю, що саме за його наказом Янукович залишив Київ, наш чинний тоді президент прирік себе на вигнання, хоча мав усі шанси залишитися при владі.
Як саме Путін примусив Януковича те зробити, достеменно невідомо і сьогодні. Але це не так важливо. Цікавіше те, навіщо Путіну взагалі була ця втеча.
Звісно, не заради того, щоби його захистити та прихистити. Втеча Януковича була потрібна Путіну саме заради того, щоби зруйнувати укладені домовленості про перемир'я й перевибори, адже це означало б фактичну перемогу Майдану. А Путін дуже не хотів, щоб росіяни на власні очі побачили, що вуличні протести можуть завершитися перемогою.
Більше того, ми маємо пам'ятати, що за день до того, 20 лютого, російські "зелені чоловічки" вже розпочали анексію Криму. Відтак, якби Майдан вщух, а Віктор Янукович за укладеною із Майданом угодою залишався б при владі наступні півроку, то наявність у Криму "зелених чоловічків" Путіну довелося б пояснювати.
Тому він і наказав Януковичу тікати на Схід України, а вже звідти – закликати Кремль "ввєсті вайска" для захисту від "кровожерливих бандерівців", які, мовляв, позбавили легітимного президента влади. Тоді Путіну був цікавим саме такий сценарій, в якому його армія під виглядом миротворчої місії окуповує Україну...
Джерело – Вгору