23 квітня до Страсбурга з'їдуться делегації на чергову сесію Парламентської асамблеї Ради Європи. ПАРЄ після 2014 року перетворилася на місце запеклих політичних боїв і кулуарних баталій, які зараз сконцентровані на питанні повернення чи неповернення російської делегації до сесійної зали.
Про те, які питання порушуватиме Україна під час квітневої сесії ПАРЄ, та про можливі скандали й розслідування в інтерв'ю Укрінформу розповів народний депутат, заступник голови постійної делегації України в ПАРЄ Георгій Логвинський. Він також є віце-президентом групи Європейської народної партії в ПАРЄ, представником ПАРЄ в ГРЕКО (англ. – Group of States Against Corruption, GRECO), головою підкомітету з питань проблем злочинності та боротьби з тероризмом ПАРЄ.
- Пане Георгію, наприкінці квітня у Страсбурзі відбудеться чергова сесія ПАРЄ. Чого варто очікувати від неї?
- Дуже непроста сесія буде. Вже є дві заявки на дебати від Великої Британії, що стосуються отруєння Сергія Скрипаля.
Від України є пропозиція щодо дебатів по виборах у Криму. Подивимось, як краще зробити – чи два питання поставити окремо, чи об'єднатися з британцями. Вирішуватимемо це ближче до сесії.
Звичайно, йтиметься про Росію як країну, що не дотримується міжнародних угод і про так звані вибори, які відбулися в Російській Федерації. Моя особиста думка збігається з тією, яка викладена в постанові Верховної Ради. Якщо вибори приходили на території країни, де голосували громадяни України – бо так званого громадянства Росії на території Криму не визнають ні міжнародна спільнота, ні ми, – то про яку легітимність може йти мова? І саме про це ми повинні та будемо говорити.
Крім того, на цій сесії вже будуть певні результати роботи ad hoc комітету, які повністю заплановано оприлюднити в червні, але якісь проміжні рішення вже будуть у квітні (створений 15.12.2017 на засіданні Бюро ПАРЄ в Парижі комітет "з питання ролі й місії" Асамблеї, який вивчає можливість зміни регламенту, фактично для відновлення повноважень делегації Росії в ПАРЄ та зняття з неї санкцій без виконання вимог раніше прийнятих резолюцій – ред.). Всім зрозуміло, що головне завдання цього ad hoc комітету – зробити так, щоб Росія була в ПАРЄ. І тут виникне дилема. З одного боку, всі казатимуть, яка Росія погана, а з іншого – пропонуватимуть Росію повернути.
Чув також про те, що на квітневій сесії можуть бути порушені дуже чутливі питання. Може навіть статися дуже гучний, корупційний скандал.
- Корупційний скандал? Ви так загадково про це сказали...
- Поки без подробиць, але й такі речі можливі на квітневій сесії. Можливе навіть надання свідчень про корупційні дії.
- В інтерв'ю під час минулої сесії ви казали, що намагаєтеся, аби на сесіях ПАРЄ порядок денний був достатньо заповнений українським питанням. Окрім обговорення виборів у Криму, про що може йтися?
- Так, ми постійно намагаємося це робити, привертати таким чином увагу. Україна зараз на кордоні Європи стримує ворога, який не виконує міжнародні угоди і фактично є агресором.
З нового в порядку денному – розгляд питання про рівність та неприйняття дискримінації кримських татар. Буде також наша пропозиція щодо резолюцій Ради Європи, будуть виступи, заходи, "круглі столи".
- У березні в Парижі відбулася зустріч ad hoc комітету. Чи можете розповісти про подробиці?
- Засідання політичного комітету, про який ви запитуєте, проходило за зачиненими дверима. Але у всіх представників Росії єдиний підхід – брати участь у роботі всіх комітетів, нагадувати про себе, і робити все, щоб їх просили, аби вони повернули делегацію до ПАРЄ. Це їхній звичний підхід, він простежується у роботі всіх комітетів. Наприклад, раптово серби приходять і просять експертів тільки з числа росіян й тільки з Держдуми РФ.
- Тобто всі дії відбуваються за визначеним алгоритмом? Яка кінцева мета?
- Росія докладає титанічних зусиль не для повернення до Ради Європи, для них першочергове завдання – це зняття санкцій, які вартують їм мільярдів.
До речі, певною несподіванкою є те, що зараз офіс пана Аграмунта – попереднього президента Парламентської асамблеї Ради Європи почав задавати запитання про те, що трапилося з пані Савченко. Він вже вказав, що Савченко була депутатом Парламентської асамблеї, працювала в Страсбурзі. І питання дуже риторичне, бо вже очевидно, як вони будуть його ставити: "Ви від нас вимагали звільнення Савченко, Росія казала, що вона терорист, ви казали, що вона – боєць і герой України. За нашою допомогою, під міжнародним тиском, її звільнили, але зараз сама Україна каже, що вона терорист. Так може, не все, що Україна каже, це правда. Може, згодом Україна може визнати власну помилку й в інших питаннях".
- Ви про те, що ситуація, яка нині склалася з Надією Савченко, шкодить позиції України в ПАРЄ?
- Ні, я кажу, як ставиться питання. Ми так само воюватимемо за будь-яку особу, яка знаходиться за гратами в Російській Федерації, за захист інтересів нашої держави, всієї Європи. Але якщо особа має терористичні наміри щодо власної держави, то вона повинна нести відповідальність.
- Нині виникла не зовсім передбачувана ситуація з президентом ПАРЄ Мікеле Ніколетті, який більше не може обіймати посаду через те, що після виборів не став депутатом італійського парламенту. Коли Ніколетті покине свій пост?
- Чітко цього не знаю, але маю інформацію про те, що Ніколетті продовжить виконання обов'язків на посаді президента ПАРЄ до червня місяця для того, щоб соціалістична група змогла обрати іншого кандидата на цю посаду. І після того, як вони проголосують, він вже закінчить свою каденцію. Тобто на квітневій сесії відбудеться обговорення і обрання іншого кандидата, а в червні буде голосування. Але там теж можуть бути несподіванки.
- Ви вже вдруге вказуєте на якісь несподівані й таємничі речі. Чи варто очікувати найближчим часом суттєвих змін?
- Думаю, що в квітні може скластися досить цікава ситуація з генеральним секретарем Ради Європи. Він займає зараз дуже непросту позицію, фактично під тиском того, що начебто Російська Федерація взагалі не визнаватиме Європейський суд з прав людини – а це обмеження прав громадян. Він пропонує все їй (Росії – ред.) пробачити. Позиція, звичайно, нас не влаштовує. Нещодавно Турбйорн Ягланд направив листа з вітанням президенту Путіну, який не відображає реальної ситуації – жодного слова про Крим, жодного слова про законність виборів. Тому думаю, що це питання також може бути порушене, незважаючи на те, що у нас немає процедури звільнення з посади генерального секретаря. Але й процедури звільнення президента ПАРЄ колись не було. Так що непрості речі можуть бути.
Також на цій сесії планується доповідь щодо гібридної війни, за результатами розгляду якої буде прийнято резолюцію. І вкрай важливо, що це питання порушуватиметься в Парламентській асамблеї, де до цієї війни долучені не лише політичні представники, а й наприклад, працівники секретаріату. І не лише в Раді Європи, а й в інших міжнародних організаціях.
Наведу невеликий приклад. Нещодавно відвідував ООН. Там дізнався, що рішення за позовом України проти Росії в Суді ООН, яке дійсно є нашою перемогою (грузинам того, наприклад, не вдалося), мало бути імплементоване встановленим порядком. Тобто певний секретаріат мав відправити документ адресатам – представникам різних країн. І цього не зробили. Добре, що українці це побачили, повідомили – й ситуація була вирішена. Звідси ще одне важливе питання випливає – підтримка українських громадян, які працюють в міжнародних організаціях.
- Окресліть, будь ласка, наскільки дієвою є допомога цих людей? Про яку саме підтримку йде мова?
- Почну з того, що Росія при сплаті внесків до будь-якої міжнародної організації завжди вимагає спочатку відповідь на запитання, скільки місць отримають представники Російської Федерації. Тому в будь-якій міжнародній установі чи організації ви завжди знайдете росіян. І дуже часто ми не знаємо, на кого вони працюють – на міжнародну установу чи на спецслужби, чиї інтереси лобіюють різними способами.
На жаль, співвідношення українців – у кращому випадку, 1:10. Тому дуже важливо підтримати тих, хто захищає нашу державу, незважаючи на те, що вони не є представниками України, але є громадянами України. Вони протидіють проявам гібридної війни. Тому нещодавно під час голосування по Закону України "Про дипломатичну службу" нами було винесено пропозицію про те, що особи, які мають громадянство України і які відповідно до міжнародних угод мають дипломатичні привілеї та імунітети, отримували піклування та підтримку України. Зокрема, щоб їм зараховували стаж та наділяли певним статусом. Ми раді, що Верховна Рада підтримала цю ініціативу.
Джерело – Вгору