У місці, де орендує житло генпрокурор Луценко, пересуватися простим людям заборонено. І начхати на законодавство!
Усього за п’ять кілометрів від столиці, у Києво-Святошинському районі, лежить село Стоянка, яке в народі дістало назву "прокурорського". У 2013 році тут збудували славнозвісний міст для екс-генпрокурора Пшонки (на спорудження з держбюджету витратили 108 мільйонів гривень), аби він міг без об'їздів прошмигнути в сусідні Гореничі.
Здавалося, що з утечею Пшонки на початку 2014 року означення "прокурорське" відпаде саме по собі. Але не так сталося, як гадалося. Кажуть, що нині у Стоянці живе сім’я теперішнього генпрокурора - Юрія Луценка, пише газета "Експрес".
Цікаво, чим ця місцевість так притягує прокурорів? Вирушаємо у Стоянку, щоби з'ясувати це.
...На перший погляд, село як село. Звичайні будинки вздовж центральної дороги. Стоянки, вітчизняні автівки на подвір’ях, недобудована церква, молодий сосновий бір... Та проходимо якихось 400 метрів і ліворуч бачимо велет-е-е-е-нський зелений паркан метрів з десять заввишки. Він обривається, і виринає шлагбаум, що перекриває дорогу. А за ним - розкішні котеджі, рівні зелені газони, дорогі автомобілі... Якась відпочинкова база чи що?
"Дівчата, сюди не можна! - зупиняє нас охоронець. - Ви до кого? Я зараз викличу начальника охорони!"
"Вулиця Осіння" - читаємо напис на табличці. О! Ця вулиця вказана у декларації за 2016 рік у генпрокурора України! Значить, він живе тут? - А кажуть, що саме на цій вулиці живе сім’я теперішнього генпрокурора, - намагаємося почати розмову з чоловіком.
- Він прописаний в іншому місці!-- різко відрубує охоронець.
- Але ж живе тут! Правда?
- Можливо, приїжджає інколи, але не живе. Коротше, до побачення, дівчата!
Он як! У декларації дружини пана Луценка постійним місцем проживання зазначена якраз вулиця Осіння в селі Стоянка. А, кажете, тут генеральний прокурор не живе. Чи ж, боронь Боже, не розлучився часом, якщо живе не з дружиною?..
- Ви що, хотіли на "острів" потрапити? У ВІП-зону? - здивовано запитує нас хлопець із будинку навпроти котеджного містечка. - Там "шишки" всякі живуть, туди нікого з простих людей не пускають.
З простих людей! А чиновники наші що, золоті?..
А ми йдемо далі, проходимо крізь лісові хащі. Десь має стояти альтанка, усі місцеві ходять сюди, щоб відпочити біля ставка. Ось вона! Та знову перешкода -- доступ і до водойми перекритий. Частина ставка відгороджена металевою сіткою по воді!
"За ту загорожу краще ніколи не лізти, - розповідає нам 20-річний Андрій, який працює тут на будівництві. - Бачите, тут усюди камери! Якось я пробував пройти туди, то мене впіймали й попередили: ще раз мене побачать, то випишуть штраф і поліцію викличуть. За що? Я так і не зрозумів".
Нашу розмову чує 70-річний дідусь, який тягне дрова на старенькому візочку. "А ми тут, у Стоянці, хто? А-бо-ри-ге-ни. Що від нас тут залежить...", - кидає у наш бік фразу й поволі йде собі далі.
Ну, як таке можливо? Звідки цей шлагбаум? Хто і чому встановив металеву огорожу? Цікавимось у Гореницькій сільраді.
"Виконавчий комітет Гореницької сільської ради повідомляє, що за інформацією, якою володіє нинішнє керівництво сільської ради, рішень про обмеження руху та встановлення огорожі на вулиці Осінній у селі Стоянка не приймалось, будь-якої участі у цьому сільська рада не брала", - отримали ми офіційну відповідь.
Далі. На сайті Гореницької сільради ми знайшли рішення від 16 вересня 2016 року "Про затвердження Правил благоустрою та утримання території населених пунктів Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області", де чітко вказано, що суб’єктам благоустрою забороняється самовільно встановлювати конструкції обмеження автомобільного та пішохідного руху, шлагбауми, блоки та обмежувачі парковки. Окрім того, заборонено обмежувати доступ до водойм.
Тоді чому сільська рада не штрафує тих, хто поставив усі ці обмежувачі?
До речі, згідно зі статтею 7 Закону України "Про автомобільні дороги", автомобільні дороги перебувають у державній власності й не підлягають приватизації. Отже, якби мешканці котеджного містечка проклали собі власну дорогу, то могли б ставити на ній будь-що. Але дорога, яка проходить через вулицю Осінню, - комунальна власність. Тож на яких підставах туди забороняють заходити та заїжджати?
Підтвердженням неправомірності цих дій є ще одна стаття 83 Земельного Кодексу України, у якій зазначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів - майдани, вулиці, проїзди, сквери, парки.
І на завершення - стаття 33 КУ пояснює, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.
То де ж та свобода у селі, куди "іноді заїжджає" генеральний прокурор України Юрій Луценко?.. Згідно зі статтею 279 КК України, за блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, які порушують нормальну роботу транспорту або створюють небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, карають законом. Це штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. То може, генпрокурор, як чесний громадян, мав би ініціювати кримінальне провадження за цією статтею? Адже кожного разу доводиться минати шлагбаум, який перекриває йому дорогу до будинку, куди він часом "заїжджає".
До речі, за даними бази даних youcontrol.com, серед власників елітних маєтків цього села фігурують чимало цікавих персон. Іван Фурсін - народний депутат у попередньому скликанні від Партії регіонів, просто одногрупник екс-голови Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна.
Віктор Развадовський - генерал-лейтенант міліції, народний депутат, раніше обирався до парламенту від СДПУ(о), Партії регіонів, "Солідарності".
Віктор Червоний, який у 2008 -- 2011 роках обіймав посаду заступника голови Держкомітету лісового господарства України, до того півтора року цей же комітет очолював.
І... Степан Нарембік -- тесть генпрокурора України. Він володіє ділянкою 0,26 гектарів та житловим будинком 859 квадратних метрів. Саме це місце проживання вказане у декларації дружини Юрія Луценка - Ірини. Двоповерховий будинок розташований в кінці вулиці Осінньої. За даними кадастрової карти України, буквально за 100 метрів від маєтку родини Луценків - ліс та озеро.
Отже, тесть генпрокурора купив цю нерухомість 30 липня 2013 року в Силки Олексія Вікторовича, експерта з нерухомості. У 2007 році це будинковолодіння коштувало 1 127 932 гривень, тоді - 225 586 доларів. Цікаво, що такий договір купівлі-продажу уклали через два місяці після визволення Юрія Луценка з Менської колонії.
А скільки коштує сотка на цій вулиці тепер? На сайті з продажу нерухомості вказана ціна за одну соту на "ділянці VIP-рівня вулиці Осіння". Це 189 тисяч гривень. Ділянка, яку тепер продають, теж має вихід до озера та в сосновий ліс.
І виявляється, пан Луценко орендує будинок і гараж у свого тестя! Принаймні так зазначено в його найновішій декларації.
І як це так, пане генпрокуроре, що просто у вас під носом обмежують свободу руху громадянам?
Обмежувачі руху, дорожні знаки "не галасувати", камери та охорона... Цікаво, чим ті, хто живе за зеленим парканом у селі Стоянка, відрізняються від інших? Рівнем нахабності - це як мінімум.
Джерело – Вгору