«Підозрювані переховуються у Польщі, Білорусі, Росії, на Донбасі і в Криму».
Київ – У мітингувальників на Майдані стріляли, аби спровокувати збройний конфлікт у центрі Києва і легалізувати «антитерористичну операцію», оголошену колишнім президентом Віктором Януковичем у лютому 2014-го. Про це, продовжуючи звітувати про перебіг другого року слідства, повідомили у Генпрокуратурі. Водночас, правоохоронці нарікають на пробіли у законодавстві, які можуть на кілька місяців паралізувати подальші розслідування цих злочинів, однак окремі депутати з профільного парламентського комітету називають це небажанням Генпрокуратури поступитися повноваженнями після реформи.
Сутички під час штурму Майдану і розстріл Небесної сотні планувалися на Банковій ще із січня. На цьому наголосив начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк та зосередився на кривавих подіях 18-20 лютого.
«Саме 18 лютого було сплановано здійснити силовий розгін протесту «Мирний наступ» на Верховну Раду вже із застосуванням вогнепальної зброї і тим самим спровокувати протистояння між правоохоронцями і протестувальниками, аби створити начебто підстави для проведення антитерористичної операції», – зазначив він.
План передбачав витіснити мітингувальників із Майдану на Михайлівську площу, де їх чекали озброєні тітушки, розповідає представник Генпрокуратури. За його словами, 18 та 19 лютого силовикам роздавали мисливські набої, якими можна було стріляти із міліцейських помпових рушниць, а вже 20 лютого проти демонстрантів використовувалась штатна вогнепальна зброя – автомати Калашникова.
Екс-беркутівці переховуються у Польщі, Білорусі, Росії та на окупованій території – СБУ
Про підозру повідомили колишньому президенту України Вікторові Януковичу, екс-міністрові внутрішніх справ Віталію Захарченку та його заступнику, а також очільникам кількох підрозділів силових відомств, зокрема, керівнику спецроти «Беркуту» Дмитрові Садовнику та 22 його підлеглим.
Садовник та 18 екс-беркутівців наразі переховуються від слідства, розповів начальник департаменту захисту національної державності СБУ Анатолій Дублик.
«Двоє із них перебувають на території Польщі, один – у Білорусі, п’ятеро перебувають у Криму, семеро – у так званих «ДНР» і «ЛНР», решта – у Російській Федерації», – зазначає він.
Сьогодні забезпечити екстрадицію підозрюваних можна після оголошення їх у міжнародний розшук, але «Інтерпол» у низці випадків відмовляє, вбачаючи у цьому політичне переслідування, зазначає Сергій Горбатюк. Тому він наголошує на необхідності внесення змін до законодавства щодо заочного засудження. Окрім того, зауважив Горбатюк, із початком створення Державного бюро розслідувань, слідство може бути паралізованим кілька місяців, поки Генпрокуратура передаватиме повноваження, бо у профільному законі не прописано відповідного механізму.
Із цим не погоджується заступник голови парламентського комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності Віталій Купрій. На його думку, Генеральна прокуратура просто не хоче поступатися бюро повноваженнями, як це передбачено після реформи.
«Я думаю, що Генпрокуратура шукає причини, як не виконати вимоги Майдану –притягнути до відповідальності винних, тому що процедура заочного засудження, можливо, недосконала, але вона є, а жодних кроків уперед у цьому розслідуванні ми не бачимо», – каже Купрій.
«Інтерпол» відмовляє, бо Україна хоче шукати підозрюваних «за перевищення повноважень» – адвокат
Відмови Інтерполу пов’язані з недолугим формулюванням підстави для розшуку в українському Кримінальному кодексі, переконаний натомість один із адвокатів родин Небесної сотні Віталій Титич.
«Науковий висновок ми давали ще півроку тому і казали: прибирайте цю 365-у статтю (перевищення повноважень – ред.). Її там немає і близько. Як можна перевищити повноваження, вбиваючи людей? Це що означає, що вони діяли правомірно, але трішки перевищили? Це як на побутовий рівень все звести», – вважає він.
Окрім того, Титич звинувачує керівництво Генеральної прокуратури у протидії слідству і недостатнього забезпечення слідчих технікою для роботи. За його словами, у слідчих немає кабінетів, а у деяких – і комп’ютерів. Окрім того, є потреба у розширенні штату.
«В цьому управлінні має бути щонайменше 200 слідчих і 50 прокурорів. Загалом станом на сьогодні це 38 осіб», – говорить адвокат.
Всього, за даними прокуратури, розслідують близько 2000 злочинів, скоєних під час Майдану, до відповідальності притягнули 274 особи.
Ірина Стельмах
Джерело – Вгору