6 червня 2025 року минає два роки з моменту підриву Каховської гідроелектростанції — однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії незалежної України. Зникле водосховище, зруйновані зрошувальні системи, пересохлі поля та нові екосистеми на дні колишнього моря — Херсонщина досі оговтується від наслідків. Як живуть фермери, що кажуть науковці, і чи є шанс на відновлення — у нашому матеріалі.
Фермер Сергій Рибалко до початку повномасштабного вторгнення мав господарство на лівобережжі Херсонщини. Релокував бізнес на Житомирщину. Говорить, цьогоріч херсонські фермери матимуть проблеми з врожаєм. На його думку, одна з причин — наслідки підриву російськими військами Каховської ГЕС.
"Моя родина останні 130 років жила на території Херсонської лівобережної частини. І поки там не було великої води з каналів – це просто виживання. Це буде повторюватися з року в рік, і це катастрофа для всіх тих людей, які там живуть, якщо не буде відновлення Каховського водосховища", — говорить Рибалко.
За словами фермера, завдяки випаровуванню води з поверхні Каховського водосховища на ліво- та правобережжі області опади були частішими. У посушливі роки врожай рятувало зрошення, каже Рибалко.
"У нас дуже низько вже впали підземні води, і за те, що раніше було водосховище, воно віддавлювало ґрунтові води, які підіймались. Звісно, вже збитки. Ми вже бачимо ті поля, й там нічого немає. Пшениця не вийшла в колос, соняшник не зійшов. Все перебуває у стадії глибокого анабіозу, тобто дуже складно все", — каже голова фермерського господарства.
На 2021 рік площа зрошувальних земель на Херсонщині становила 427 тисяч гектарів, з яких використовували 320 тисяч, з них 44,5 тисяч — на правобережжі. Після підриву російськими військовими Каховської ГЕС втрачені понад 300 тисяч гектарів зрошуваних земель, розказав директор обласного Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитро Юнусов.
"Зрошення, яке можливо відновити без відбудови греблі Каховської ГЕС. Нами визначено декілька пріоритетів — це Інгулецька зрошувальна система, яка налічує 18 000 га зрошуваних земель та Лиманецька — 1500 га зрошувальних земель. Торік за допомогою "Юнайтед 24"та їх донорів відновили частину Інгулецької системи, коли ми відремонтували ДЮКер біля Покровського, й відкрили доступ до 3 000 зрошуваних земель нашим аграріям. Перші дощувальні машини функціонували вже восени 2024 року. Цьогоріч ми відновили ще 1 000 га Інгулецької зрошувальної системи. Аграрії відремонтували дощувальні машини та збільшують свої площі", — говорить Юнусов.
На правобережжі зараз працює 600 сільгоспвиробників, говорить Юнусов. Частина з них почала переходити на сухостійкі культури, зокрема відмовились від вирощування кукурудзи та зменшили площі, відведені під овочі. Свердловини для зрошення бурять самі сільгоспвиробники — активно роблять у Білозерській, Чорнобаївській та Музиківській громадах.
"Мінус в тому, що не завжди вода підходить для поливу овочевих культур. Невеликі площі можна зрошувати за допомогою свердловин. Це можуть бути там теплиці, невеликі площі, кавуна в основному — у нас зрошують за допомогою свердловин. І вода більш холодна, не всім культурам вона підходить, ніж та, яка йде по каналу або річці", — каже Юнусов.
За словами голови правління "Агенції регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад" Павла Ярмія, відбудова Каховської ГЕС і забезпечення Херсонщини водопостачанням – передумова повоєнної відбудови області, створення робочих місць та повернення населення. Каховська ГЕС була частиною туристичної та транспортної інфраструктури Херсонщини.
"Потихеньку зникає вода зараз на лівобережній частині, у великій частині колодязів. Фактично буде вбито весь сільськогосподарський бізнес на ТОТ Херсонщини, частині Запорозької області. Десятки тисяч жителів, які до війни в них на березі цього моря, будували міста, дачі, якісь інші інфраструктурні речі — всі залишаться незалученими. Ці території втратять частину своєї економічної спроможності. Тому, як людина з погляду бізнесу, я впевнений, що це потрібно відновлювати", — розповів Павло Ярмій.
Відбудовувати Каховську ГЕС варто, каже доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрно-економічного університету Євген Коржов, але площа водосховища має бути меншою, ніж раніше.
"Відбудувати Каховську ГЕС на тому ж самому місці не вийде, тобто потрібно буде трохи вище пару км, чи нижче. Ми виступаємо за те, щоб вище за нинішнє Каховське ГЕС. Бо останки цієї ГЕС не підлягають відновленню. Нова повинна мати новітні гідроустановки для виробництва електроенергії, бути більш мобільною, мати більший корисний операційний об'єм операційний, яким може оперувати гідроагрегати й водосховища в цілому", — говорить доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури ХДАЕУ.
Під керівництвом Євгена Коржова у 2024 році видали збірник праць "Сучасний стан водних екосистем Півдня України та методи їх відновлення у повоєнний період.
"Левова частка публікації у наших розробках ґрунтується на відновленні Каховської ГЕС і впровадженні екологічно сприятливого режиму функціонування гідроелектростанції. Також у нашому розпорядженні є ряд практичних локальних методів з відновлення, наприклад, заплавної частини пониззя Дніпра. Оскільки ми знаємо, що після підриву ГЕС, різко знизилась їх проточність. Наразі, якщо потрапити до водойми, або подивитися знімки в пониззі Дніпра водойм, то вони вкриті суцільним шаром вищої водної рослинності — водоростями", — каже він.
Вербово-тополеві ліси, які виросли на дні колишнього Каховського водосховища перебувають під охороною в Європі відповідно до Бернської конвенції, говорить завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко.
"Я, як науковець і природоохоронець, шукаю аргументи за те, щоби цей ліс залишити й не затоплювати його. Ці вербово-тополеві ліси охороняються, тому що вони екотонні, ростуть на межі суходолів і води. Розмаїття умов зумовлює велике багатство цих лісів і це не тільки рослини. Серед усіх типів вони мають рекордні показники за кількістю птахів, комах. На будівництво лісів витрачається величезна кількість вуглекислого газу, який депонує в стовбурах цих молоденьких дерев. Найкращий спосіб боротьби з глобальним потеплінням — депонування вуглекислого газу. Це і деревина, і корм для диких тварин", — розповів Мойсієнко.
18 липня 2023 року Кабінет міністрів України оприлюднив постанову про реалізацію експериментального проєкту будівництва Каховського гідровузла, відбудови після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови. За словами тимчасового виконувача обов’язків "Укргідроенерго" Богдана Сухецького, компанія зараз займається проєктною документацією.
"Оці всі підготовчі речі, звідки будуть під'їжджати машини, де будуть знаходитись комунікації, де буде все інше, звідки буде насипатись там тимчасова дамба — наразі у нас готові. Ми не платили наразі за це кошти, але це все у нас в такій підготовчій стадії вже є", — говорить Богдан Сухецький.
За словами Сухецького, відбудова ГЕС забезпечить водою Запорізьку атомну електростанцію та суднохідний коридор по Дніпру.
"Друге, що ми зараз робимо, і що постійно робимо, ми зробили власними силами в компанії зробили 3D-модель Каховського водосховища і розрахували повністю зробили його дно, рельєф пропрацювали це все, заклали у 3D-модель, яка у нас існує в компанії. Ми розуміємо пометрово, посантиметрово як буде відбуватись наповнення цього водосховища. Ми будемо будувати з нуля, використовуючи новітні всі технології та проєктні рішення", — каже т.в.о. генерального директора ПрАТ "Укргідроенерго".
Відбудова Каховської ГЕС можлива після закінчення війни і деокупації лівобережжя Херсонської області, розповів Богдан Сухецький. Усі процеси наразі експериментальні.
Що відомо про підрив Каховської ГЕС
Російські війська 6 червня підірвали Каховську ГЕС. В зоні підтоплення опинились 80 населених пунктів. Більшість з них на лівобережжі Херсонщини.
На деокупованій території у 2023 році Херсонщини визначили місця для буріння 50 нових свердловин, аби забезпечити місцеве населення питною водою у громадах де відсутнє водопостачання після підриву військами Каховської ГЕС.
Також виконувач обов’язків директора департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов повідомив, що аби провести першочергові заходи та відновити зрошення на правобережжі Херсонщини після підриву російськими військами Каховської ГЕС, необхідно приблизно 100 мільйонів гривень.
В Україні розробляли два етапи проєкту відновлення Каховського гідровузла, у склад якого входить відбудова Каховської гідроелектростанції.Натомість президент конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко та виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин повідомляли, що через дефіцит кадрів в Україні не вистачить фахівців для будівництва нової Каховської гідроелектростанції та облаштування водосховища.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
