8 грудня 2024 року виповнюється 160 років з дня народження українського й польського вченого Йосипа Пачоського. За понад два десятиліття роботи в Херсоні науковець створив природничий музей, сформував наукові колекції херсонської і таврійської флори й фауни, мінералів та зразків ґрунтів. Він переконав Фрідріха Фальц-Фейна виділити велику ділянку цілинного степу і зробити її заповідною, а згодом – очолив "Асканію-Нова".
Херсонський природничий музей — головне творіння Пачоського за період його роботи у місті, розповів завідувач науково-природничого відділу краєзнавчого музею Михайло Підгайний.
"Тоді він називався Природничий музей Херсонського губернського земства. Це було головне місце роботи вченого. Він був таким ентузіастом охорони природи, вивчення природи. У нього була посада – губернський ентомолог. Це досить вузька спеціалізація. Він публікував і вивчав способи захисту рослин від шкідників. Але йому було мало цього. Він захопився збиранням наукових колекцій. У природничій сфері наукові колекції — це головне. Десь зберігати їх місця не було, і він заразив цією ідеєю Херсонське губернське земство. І тоді депутати — гласні, як вони називались, підтримали його і виділили величезні кошти на будівництво великої двоповерхової будівлі", — сказав Михайло Підгайний.
У музейній будівлі розташовувались колекції рослин, тварин і комах, зібраних Йосипом Пачоським під час експедицій Херсонською і Таврійською губерніями. Науковець працював в одноповерховому флігелі, який є частиною музейного комплексу.
"Конструктивно ці дві частини єдині, це одна будівля. Оця відремонтована — наша музейна. А це те, що в нас забрали ще після війни. У музею її відібрали тимчасово, потім повинні були повернути. І от скільки співробітники не бились, скільки не писали, а вже скільки років це "тимчасово" залишається. Конструктивно це одне й те саме, навіть шифер ще той, післявоєнний", — сказав співробітник музею.
У флігелі був розташований кабінет Пачоського, його лабораторія. Науковець зібрав приголомшливі колекції, каже Михайло Підгайний.
"Він обійшов усю Херсонську губернію. Це ж величезна територія. Це сучасна Кіровоградська область, вся Миколаївська, половина Одеської, частина Херсонської. А поруч ще ж Таврійська губернія. То й Таврійську губернію, починаючи з Асканії-Нова, і Крим — це все він вивчав. Багато уваги приділяв вивченню саме степів. Він розумів, що це дуже важливо. Тоді степи вважалися якоюсь пустелею. А для нього це було важливо", — пояснив Михайло.
Наразі вікна музею природи зашиті ОСБ-плитами, більшість наукових колекцій евакуювали з Херсона через постійні обстріли з боку російської армії.
"Оце ми їх так рятуємо. Ось комахи — це довгоносики. Велетенська колекція ентомологічна. Він їх збирав, коли ще був ентомологічний кабінет. А це так звані мокрі препарати. Колекції безцінні, вони вже мають не лише наукове і меморіальне значення, це вже предмети історії науки і ми повинні їх зберегти, само собою", — сказав музейник.
Також він показав шафи, які Йосип Пачоський замовляв спеціально для експозиції 1906 року. У цих великих шафах із цінної деревини зберігалась більша частина орнітологічної колекції. Нині її евакуювали до безпечного місця, на полицях лишились лише етикетки.
"А оці величезні шафи були заповнені 22 тисячами гербарних аркушів Пачоського. І біля трьох тисяч зоологічної колекції, це тільки хребетних. У цій шафі були лебеді, орли, великі птахи, а тут — дещо менші. А ось так виглядає гербарій Пачоського. Для ботаніків — це головний предмет роботи. До нас майже кожен рік приїжджали спеціалісти із колишнього СРСР і з країн Європи працювати з цим гербарієм. А також наша кафедра ботаніки. У нас одна із кращих в Європі кафедр ботаніки, такі послідовники Пачоського працюють. І вони багато зробили для популяризації гербарію", — розповів працівник музею.
Сучасні науковці продовжують справу Пачоського. Його ім’я носить лабораторія біорізноманіття та екомоніторингу, а також студентська стипендія. Щороку у Херсоні проводили ботанічні читання та круглі столи пам’яті Пачоського. Вчені назвали його іменем 10 видів рослин, три з яких зростають в Асканійському степу.
"От рослина, зібрана вже в наш час, — Центурія Пачоського. Зібрав її Іван Іванович Мойсієнко. Це завідувач кафедри ботаніки сучасної Херсонського державного університету, ботанік-послідовник Пачоського. Біля входу в експозицію відділу природи у нас була така невеличка меморіальна виставка, присвячена Пачоському. Зараз вона теж евакуйована. Тут були такі меморіальні речі: експонати, його видання, найбільш цінні речі. І в самій експозиції відділу природи, яка діяла на початку війни ще, був портрет. Ми його теж заховали і зняли гербарні аркуші", — розповів Михайло Підгайний.
Портрет Йосипа Пачоського і мапа його експедицій двома губерніями збереглись у музеї природи. У холі виставлені гарбузи, які виростив на невеличкій смузі землі у музейному дворику науковий співробітник музею, таксидерміст Антон Громов.
"У Пачоського був дуже маленький штат, вони працювали удвох із препаратором Томасом Бореєм. Він виготовляв мокрі препарати, опудала тварин, птахів. Дуже така яскрава є колекція орнітологічна і ссавців. Це все запаковане, евакуйоване. А вже у наш час завжди в музеї була таксидермічна майстерня, ми продовжували ці традиції. І зараз у нашому музеї працює видатний, я вважаю, таксидерміст — Антон Громов. Є у нас і нові надходження. В часи Пачоського не було в Україні шакалів. От клімат помінявся і зараз живе у нас така тваринка, досить чисельна по всій території України. То ж є таке надходження у музеї — опудало шакала", — сказав Підгайний.
Нинішні музейники, які продовжують працювати попри російські обстріли, зберігають спадок засновника природничого музею і примножують його.
"8 грудня 2024 року наш краєзнавчий музей буде святкувати вже 160-річчя з дня народження Пачоського Йосифа Конрадовича. Він є засновником нашого краєзнавчого музею, а саме природничої його частини. Краєзнавчий музей переживав дуже важкі часи, зокрема громадянську війну, революцію, Другу світову війну. Зараз ми в стані тяжкої російсько-української війни. І кожен раз музей втрачав деякі експонати. Але те, що започаткували наші засновники, засновник природничої колекції Пачоський, все це нашими послідовниками та співробітниками поповнюються, розширяється і доповнюється різними тематиками. І стає наш музей все більшим і більшим. І я сподіваюся, що і зараз, після цієї війни, ми ще поповнимо колекцію", — сказала директорка обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова.
До повномасштабного російського вторгнення колекція обласного краєзнавчого музею нараховувала 191 тисячу експонатів. Під час окупації російські військові викрали 23 тисячі 127 артефактів. Після звільнення Херсона наукові співробітники музею евакуювали 163 тисячі експонатів, з них понад 10 тисяч — зі зруйнованих музеїв правобережної частини області.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
