В нас тепло, весна, квіти почали розпускатися, на вулиці 18 градусів тепла. Ще й діти приїжджали на кілька днів, наспілкувались, наобіймалися. В місті було відносно спокійно, навіть у підвал не бігали. Сьогодні проїхались по місту, були на Таврику. Комунальники працюють, вулиці чисті, троянди розкривають, що прикопували на зиму. Херсон живе і працює.
***
Нічого особистого, але назва вулиці Чехова у Великій Олександрівці в теперішніх умовах виглядає як щось штучне та чуже.
А ще мене дратує місцева особливість називання ВЕЛИКОЇ Олександрівки як Б-Олександрівка.
Ця звичка, як якась піявка з радянського минулого причепилася до прекрасної назви.
Й все ніяк не відчепіться.
***
В Херсоні непросто замінити на колесах зимню гуму на літню, бо майже не залишилось майстерень і майстрів. Але я таки замінив, бо вже у вихідні дні на півдні прогнозують до + 23°С. В Херсоні важко або зовсім неможливо знайти ще багато чого, бо виїхало близько 85% мешканців, рятуючись від щоденних обстрілів, і Херсон зараз – це місто жовтих вікон, бо більшість вікон розбиті і затулені жовтими плитами OSB. В Херсоні дуже небезпечно їздити по місту, бо постійно прилітає з лівого берега від проклятих м@сковитів, але я поїздив, щоб побачити, яким є моє рідне місто зараз. Так, воно побите, зруйноване і безлюдне, але все одно Херсон і лівий берег Дніпра мені рідніші за Одесу і Київ, і я обов’язково тут житиму після війни.
***
Російська армія нанесла черговий удар по освітній інфраструктурі Херсона. Пошкоджено головний корпус Херсонського державного університету. У соцмережах студенти, випускники, викладачі, співробітники та пересічні херсонці активно коментують та висловлюють свою підтримку, діляться спогадами.
***
Мабуть, по задуму Творця, мені треба було довгенько пожити в Києві і Одесі, щоб впевнитись в тому, що мій внутрішній комфорт формується не хмарочосами і блиском вітрин, не багатотисячним натовпом людей на вулицях і безкінечними автомобільними корками, не ресторанами і шикарними ТРЦ, а зовсім іншими чинниками, яких не знайдеш у великих містах.
***
Здається, фільми про звірства нацистів стали не викриттям, а навчальним посібником.
Джерело – Гривна
