З настанням осені жителі півдня України – прифронтових Херсонської та Миколаївської областей – зіштовхнулися з аномальною кількістю мишей і пацюків. У вересні «Гривна» розповідала, що херсонці почали масово скаржитися на нашестя мишей як у приватному секторі, так і в багатоповерхівках. Яка ситуація з гризунами сьогодні? Чому їх так багато та як з ними боротися?
Непрохані гості буквально заполонили будинки, навіть порожні, де здавалося би зовсім немає чим поживитися. Люди не приховують свого розпачу: те, що вдалося зберегти під час окупації, обстрілів та затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС, – нині просто знищують гризуни, пише «Херсон плюс». Під загрозою не лише майно, а й здоров’я людей, бо таке сусідство може обернутися спалахом епідемії.
Проблему нашестя гризунів підтверджують і в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Херсонській області. Вони отримали чимало скарг від людей і, як з’ясували, небезпечні шкідники атакують житлові помешкання не тільки в сільських населених пунктах, а й у містах. Спеціалісти закликають не зволікати і пропонують дієві методи боротьби з гризунами.
У КОЖНІЙ КІМНАТІ – ПО МИШАЧІЙ НОРІ
Уже три місяці кожен ранок жительки міста Снігурівка, що на Миколаївщині, Наталії Заєць починається з полювання на мишей. Вона обходить пастки, які поставила. Наразі таких точок у будинку 8, і це тільки ті, які пані Наталія змогла відшукати.
«Гризуни буквально ходять «табунами», забираючись у речі та продукти. Вони всюди: прогризають нори в кожній кімнаті будинку та псують стіни, меблі, одяг. Моя сусідка була вимушена викинути повну коробку з консервами та крупами, бо миша влаштувала там гніздо і вже встигла вивести потомство», – скаржиться жінка.
Замазувати дірки Наталія не збирається до весни. Наголошує, це марна трата часу. Адже в місті – нашестя гризунів, і для них ні поверх, ні тип помешкання не є перепоною.
«Відбувається щось дійсно страшне – гризуни всюди. Я жила у літній кухні, тут же й тримала всі продукти харчування, а будинок стояв порожнім. Там ніколи не було мишей, а це зайшла по речі – й «мамо рідна»… І це ж не домашні миші, які невеличкі, а польові – великі та довгі. А в будинках людей, які живуть на околицях ще й щури завелися», – ділиться пані Наталія.
Ще більшою є проблема у сільській місцевості. Оксана Власенко із села Івано-Кепине Снігурівської громади приїздила додому в серпні цього року, на той момент гризуни тільки почали з’являтися у помешканнях.
«Це було дуже дивно. Бо зазвичай гризунів можна було побачити після закінчення жнив, а інколи взагалі лише з настанням холодів. А тут їх вже було так багато і вони зовсім не боялися людей. Наприклад, я була на кухні, повертаюся, а на столі пацюк. Він подивився на мене і спокійно пішов далі», – згадує Оксана.
ПРОКИНУТИСЯ В ЛІЖКУ З МИШЕЮ
З нашестям гризунів з початком осені самотужки намагаються боротися і жителі Херсонщини. Село Софіївка розташоване на березі лиману за 25 кілометрів від Херсона й так само потерпає від незваних сусідів. Люди наголошують, налякані не просто аномальною кількістю гризунів, а й їх активністю. Побачити мишу чи пацюка у власному ліжку – звичайні реалії для місцевих.
«Ти прокидаєшся вночі від шурхоту поруч з тобою або від відчуття, як хтось по тобі пробігся. Тобто гризуни зовсім не бояться людей! Вдень ще можна якось перепочити від них: ти лише чуєш як вони щось гризуть під підлогою чи на горищі. А ось вночі миші «ходять табуном» по шафах, столах, ліжках. Боїмося, що ця навала нас просто з’їсть», – не стримує емоцій пані Ольга.
Фото гризунів та їхнього посліду із села Софіївка, Херсонська область. Фото: «Херсон плюс»
І така ситуація спостерігається по всій області. Тетяна Фоменко із селища Нововоронцовка зазначає: у розбитих обстрілами будинках гризуни вже розвели цілі поселення. Те, що не знищили снаряди та вогонь, доїдають миші.
«Вони згризають все: від стелі до підлоги. А потім перейдуть далі, до помешкань, де люди живуть. І що тоді?! Гризуни – переносники небезпечних хвороб, вони можуть не просто отруїти зерно, воду а й заразити домашню худобу та людей! Ми протидіємо як можемо. У хід йде отрута, липучки, мишоловки та коти, яких ми спеціально заводимо вдома. Однак результату немає! Це біда, про яку не можна мовчати!» – пояснює пані Тетяна.
Попри таке небезпечне сусідство, залишати свої будинки люди не мають наміру. Наголошують: будуть протидіяти навалі гризунів, тільки треба віднайти насправді діючий спосіб і якнайскоріше.
ЗБІЛЬШЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ ГРИЗУНІВ – НАСЛІДОК ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ
Від збільшення популяції гризунів страждають і аграрії півдня України. Член Всеукраїнської Аграрної Ради та голова фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко розповідає, що подібні спалахи є періодичним явищем та, як правило, відбуваються раз на 4 роки. А головним фактором для регулювання кількості мишей і пацюків є погодні умови в зимовий період та систематична протидія шкідникам.
Таку думку підтверджує і доцент кафедри ботаніки та захисту рослин Херсонського державного аграрного-економічного університету, співавтор навчального посібника «Гризуни – шкідники с/г культур, лісу і полезахисних лісонасаджень та їх природні вороги» Іван Мринський. Він зазначає, що попереднє збільшення чисельності гризунів спостерігалося в 2019-2020 роках, тож у 2022 році, згідно з природним циклом, мав би бути спад їхньої кількості. Однак повномасштабне вторгнення та безпосередньо військові дії на території області вплинули на ситуацію зовсім протилежно.
Експерти виділяють 4 причини цьогорічного нашестя гризунів:
1. Покинутий врожай. Більшість сільськогосподарських територій були засіяні з зими 2021 року, наприклад, озимою пшеницею. У 2022 році значна кількість цього врожаю на півдні України не була зібрана. Таким чином була створена потужна кормова база для гризунів. Сюди також варто додати подальше зростання на цих територіях бур’янів та іншої зеленої маси, які теж є харчовою базою для них.
2. Часткове зникнення сільгоспгосподарства. Через окупацію та бойові дії, а також через те, що велика кількість полів і досі залишається замінованими – фермери не мають можливості здійснювати свою діяльність. Зокрема, механічну обробку ґрунту, під час якої знищуються нори гризунів.
3. Підрив Каховської ГЕС. Під час затоплення територій гризуни або мали втопитися, або переміститися на безпечну відстань від води. Саме тому вони з’явилися у найвіддаленіших та найвищих точках Миколаївської та Херсонської областей.
4. Зменшення популяції хижаків. У регулюванні чисельності мишей велику роль відіграють вовки, лисиці, сови та інші хижі птахи. Зокрема, для вовків гризуни складають 70% раціону, а для сов – 80%. Гучні вибухи, розтяжки, міни не лише вбивають цих хижаків, а й змушують їх мігрувати на більш спокійні території.
Снаряди, розтяжки та міни, а ще – велика вода. Більшість фермерів не повертаються до роботи на полях через небезпечну складову. Фото: «Суспільне», Міндовкілля
Крім того, за словами місцевих жителів, у прифронтових районах відсутні рейди карантинних служб та агрономів, які здійснювали моніторинг і заходи труїння гризунів до повномасштабної війни.
РОЗМНОЖЕННЯ В ГЕОМЕТРИЧНІЙ ПРОГРЕСІЇ
Становить загрозу ще одна генетична властивість гризунів. Ніхто з них не спить взимку, тому за сприятливих умов хвостаті шкідники можуть швидко та плодотворно розмножуватися навіть у цей період.
«Загалом у домашніх мишей кількість поколінь за рік сягає до 8 поколінь, а приплід нараховує 5-8 дитинчат. А у польових мишей доходить до 10 поколінь та 10-12 дитинчат за раз», – пояснює Іван Мринський.
А ось на питання, чи зникне проблема з настанням холодів, науковець упевнено відповідає, що ситуація може тільки погіршитися. Гризуни не бояться дощу, снігу чи морозу. Натомість із зниженням температури будуть шукати більш теплі та комфортні місця, щоб перезимувати.
«Єдиний найбільш неприємний фактор для них – це коли сніг розстане чи піде злива й буде багато води, а потім все це різко замерзне. Ось цей стан ожеледиці та заледеніння для мишей і пацюків смертельний. Якщо таке станеться цієї зими – значна кількість цієї навали загине», – говорить пан Іван.
Гризуни не бояться морозу та снігу
НЕБЕЗПЕЧНЕ СУСІДСТВО
Мишоподібні гризуни є переносниками небезпечних інфекційних захворювань, здатних викликати епідемію. Зокрема до переліку входить сибірка, туляремія, бруцельоз, ботулізм, а особливо небезпечними є сказ і лептоспіроз.
Наслідки діяльності гризунів на полях. Фото: «Шерифи для нових громад», Syngenta.ua
Визначити візуально, чи є гризун носієм хвороби, майже неможливо. Крім того, частина інфекцій передається від них до тварин і людей за допомогою бліх, кліщів та інших паразитів. Загалом існує два шляхи зараження:
– контактний: безпосередній контакт із хворим гризуном, його виділеннями чи зараженим ним середовищем (наприклад, водоймами);
– аліментарний: через вживання продуктів та води, інфікованих екскрементами гризунів.
«Саме тому людям необхідно бути дуже обережними з гризунами: як живими, так і мертвими. Якщо ми говоримо про сказ, то найголовнішою ознакою є травма, проникнення збудників хвороби у кров. У випадку з лептоспірозом – то це слабкість, пожовтіння шкіри та слизових оболонок. Тож коли ви відчули нездужання і підозрюєте, що це внаслідок контакту з мишею чи пацюком – необхідно негайно звернутися до лікаря і пройти обстеження. Інакше це може коштувати вам життя», – наголошує начальниця Херсонського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області Марина Малахова.
НЕ ПАНІКА, А ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД!
Зважаючи на кількість мишоподібних гризунів та їхню надмірну активність, фахівці Херсонського райуправління ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області закликають не панікувати, а дотримуватися кількох простих правил.
1. Дезінфікувати робочі поверхні на кухні, посуд та інші речі, з якими ви маєте постійний контакт.
2. Продукти зі слідами псування чи екскрементами краще викидати. В іншому випадку – вживати тільки після термообробки.
3. Якщо є підозра в зараженні гризунами води – використовувати у вживання чи побуті тільки після безпосереднього кип’ятіння (15-20 хвилин).
4. Зберігати продукти харчування у скляних чи жерстяних банках. Накривати місця зберігання харчів та відходів чимось щільним, аби туди не могли потрапити гризуни.
ПОБОРОТИ МИШАЧУ НАВАЛУ
Побороти мишачу навалу в умовах воєнного стану швидко не вдасться. Аграрії півдня України Сергій Рибалко та Руслан Бурлак, спираючись на власний багаторічний досвід, зазначають: боротьбу з гризунами слід вести систематично та комплексно.
Наслідки діяльності гризунів на полях. Фото: «Шерифи для нових громад», Syngenta.ua
«Зупинити нашестя гризунів буде складно, адже до збільшення популяції призводить зменшення дератизаційних заходів. Ще до війни на своїх полях ми використовували спеціальні бактеріологічні та хімічні засоби, та такі методи боротьби є виключно індивідуальними та погоджуються з відповідними контролюючими службами. А ще у нас у господарстві, наприклад, біля зерно- та картоплесховищ ми використовували спеціальні відлякувачі. Пристрій генерує ультразвук, який сигналізує миші про небезпеку і вона покидає дану місцевість. Це найгуманніший спосіб, адже він не може вбити чи заподіяти фізичної шкоди гризунам», – каже Сергій Рибалко.
Практикують фермерські господарства і комбінування різних методів та засобів протидії гризунам.
«При появі гризунів на полях перш за все необхідно зробити запилення нір та троп спеціальними хімічними препаратами. Це довга та кропітка робота. Далі, це установка механічних пасток: не менше трьох на 100 кв.м. І останній крок – розкидування отруйного зерна в місцях проживання мишей. Зазначу ще важливий момент – дотримання сівозміни. Тобто не можна щороку садити на одному полі те саме. Потрібно міняти посів, щоб не було гризунів та хвороб на рослинах», – пояснює Руслан Бурлак.
Що ж стосується домашніх господарств, фахівці радять використовувати такі методи:
– механічні та електричні мишоловки, куди можна покласти шматок ковбаси чи змоченого в олії хліба;
– клейові пастки;
– ультразвукові пристрої;
– отруту.
При цьому, якщо вдома є кішка або ви плануєте застосовувати отруту біля курей – використовувати хімічні препарати не можна, тільки біологічні. Вони налаштовані на зниження кількості саме гризунів й не нашкодять іншим тваринам.
«Найголовніше, коли ви хочете придбати отруту – ретельно вивчіть, що написано на етикетці препарату. А саме: де можна його використовувати – на полях чи в житлових оселях. Наголошу, що українське законодавство взагалі забороняє застосовувати отруту на громадських підприємствах, зокрема в закладах харчування, школах, житлових багатоквартирних будинках. Тому що отрута може ненароком нанести шкоду здоров’ю людини. Зважати треба і на спосіб використання препарату, аби самому ненароком не постраждати», – розповідає Марина Малахова.
За потреби жителі Херсонщини можуть звернутися на гарячу лінію ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області (097) 68-11-289 та отримати консультацію щодо протидії гризунам на полях чи у власних оселях. А також спеціалісти установи періодично розробляють відповідні пам’ятки для громад, які надсилають для подальшої роботи керівникам ОТГ та очільникам населених пунктів.
ЦИМ РЯТУВАЛИСЯ НАШІ ПРАБАБУСІ
Аномальна кількість мишей та пацюків спровокувала справжній бум в інтернеті. Люди активно діляться власними засобами протидії гризунам чи способами, які дісталися їм у спадок від прабабусь. Наприклад, через чутливий нюх найпопулярнішими засобами боротьби з навалами гризунів з найдавніших часів були сильні запахи – полин та м’ята. За допомогою побутових відходів (бажано пахучими та “смачними” для тварин) можна також виманити їх в інше місце.
Дієвість та безпечність «народних рецептів» підтверджує і науковець Іван Мринський. Він підкреслює, що такі методі є ще й доволі простими та дешевими у порівнянні з сучасними. Кілька з них він описав у книзі та поділився з нами.
ПРИМАНКА З КОРКОМ
Взяти корок від вина, подрібнити, додати олію і крихти хліба (за бажанням). Отриману суміш підсмажити на сковорідці та викласти на тарілку, яку необхідно поставити там, де бігають гризуни. Зацікавлені запахом миші поласують підсмаженою масою. Далі відбувається той самий ефект, коли корок помістити у рідину. Тож організм миші розбухає зсередини і вона гине. При цьому, якщо потім такого гризуна з’їсть кішка чи інша тварина, вона не постраждає.
ПАСТКА З ТРИЛІТРОВОЮ БАНКОЮ ТА ЛУШПИННЯМ
Мишоловку можна зробити власноруч. Для цього необхідно взяти трилітрову банку та засипати в неї лушпиння від насіння соняшника, шар у 2-3 см. Далі до пастки підставити якусь дощечку, аби гризуни могли по ній добігти до краю банки. Потрапляючи всередину пастки, миша вже не може вистрибнути з неї, бо м’яка підстілка не дає можливість їй відштовхнутися.
«А ще я рекомендую скористатися охайністю щурів. Попри умови свого існування – вони насправді ще ті чепуруни. І це їх слабке місце. В нагоді стане звичайний попіл, який отримується після спалювання деревини чи соломи. Він має лужну реакцію і потрапляючи на щурячі лапки, язик чи всередину викликає в нього хімічний опік. Гризунам це, звичайно, не подобається і вони намагаються піти звідси», – додає Іван Мринський.
А ось чи можливо попередити нашестя гризунів на майбутні роки? Та що буде, якщо з ними не боротися взагалі? Експерти наголошують: збільшення та зменшення популяції – закономірне природне явище. Тому коли зростає чисельність мишей та пацюків, вони самі складають собі конкуренцію. Зокрема, мають нестачу їжі для потомства, а через ослаблення імунітету більше хворіють та вмирають. Тож надалі чисельність гризунів однозначно знизиться.
Джерело: «Херсон плюс»
Джерело – Гривна