З початку російського вторгнення в Україну ті, хто живе під російською окупацією, ризикували та й досі ризикують зазнати жорстокої розплати за бажання продовжити українську освіту. Причому деякі батьки вирішували ховати своїх дітей, щоб уникнути їх відправлення до закладів «перевиховання» для усиновлення в Росії , або примусово зараховувати їх до шкіл, які працюють за російською програмою.
Про це свідчіть нове дослідження Amnesty International («Міжнародна амністія») — неурядової організації, яка заснована 1961 року в Британії, що має на меті досліджувати та запобігати грубим порушенням прав людини, а також допомагати тим, чиї права було порушено.
«Amnesty International отримала докази від 23 працівників освіти та 16 сімей з дітьми шкільного віку, які жили чи все ще живуть під російською окупацією, і задокументувала, як агресійна війна Росії проти України призвела до значного та широкомасштабного переривання освіти в Україні. На окупованих Росією територіях залякування та примус є щоденною реальністю для сімей, дітей та педагогічного колективу. Ніхто не в безпеці під час нескінченної кампанії терору Росії в Україні», – зазначає Анна Райт, дослідниця Amnesty International.
Щоб уникнути репресій, діти навчаються «у прихованій формі»
На піку свого наступу російські війська окупували близько чверті території України і продовжують контролювати близько однієї п’ятої сьогодні. Незважаючи на ризик репресій, за кілька місяців окупації деякі вчителі та батьки намагалися організувати навчання за українською програмою.
Освітяни розповідають, що вчителі, учні та батьки перетворилися на «партизанів, які риють ями на городах, щоб сховати ноутбуки та мобільні телефони, або ховаються на горищах і старих сараях, щоб зловити мобільний сигнал».
Шкільний бібліотекар Уляна розповіла, що їй доводилося таємно влаштовувати зустрічі з учнями, щоб передати їм книги, незважаючи на російські військові патрулі на вулицях їхнього села, які часто проводили свавільні обшуки.
Деякі батьки вирішили припинити навчання заради безпеки своєї дитини. Поліна, мати двох дітей, розповіла, що за дев’ять місяців російської окупації її діти лише кілька разів виходили з дому через страх, що їх вивезуть до Росії.
Постійний страх і залякування
Ксенія, мати 15-річного хлопчика Кирила з окупованого села на Херсонщині, розповіла про візит вчителя додому навесні 2022 року. Вчитель запитав Кирила, чи піде він до школи, коли він знову відкривається у вересні. Ксенія сказала, що Кирило не піде до школи. На початку вересня приїхали люди в російській військовій формі і сказали: «Якщо ви завтра не прийдете до школи, наступного тижня приїде автобус і відвезе вас у дитячий будинок у Росії». Кирило повернувся до школи, але побачив, що вона прикрашена російською державною символікою, а біля дверей і всередині будівлі стояв озброєний персонал.
Вчителька з окупованого Бердянська Запорізької області, яка виїхала з окупованих територій у липні 2022 року, але продовжує проводити онлайн-заняття з дітьми, які все ще проживають в окупованій громаді, розповіла Amnesty International, як дітей тепер змушують вчити та співати російську національну мову. гімн. Тим, хто відмовиться, погрожують відібрати від батьків для «перевиховання в російських дитячих будинках».
У тій самій школі всім учням було роздано повідомлення, яке побачили дослідники Amnesty International, із написом: «Озирніться навколо себе. Ви бачите, що Україна зруйнувала Харків, Маріуполь та інші міста. Якщо ви не хочете, щоб Україна вас убила, розкажіть нам усе, що ви бачите і знаєте про це».
Свідчення сімей з окупованих Росією територій розповідають про школи, які знову відкрилися без достатнього або кваліфікованого педагогічного персоналу, з повідомленнями про те, що дітей залишали в класах самих і змушували читати підручники, що означає погіршення якості навчання та дисципліни.
Джерело – Гривна
