Зателефонував рідні в Ізраїль.
(Вони з 24 лютого 2022 року не дзвонили жодного разу)
Питаю, як ваші справи, як родина? Бойові дії від вас далеко?
– У нас тихо, Израиль страна маленькая, но от нас далеко. Как ви, вас уже АСВАБАДИЛИ?
Так, звісно, звільнили від будинку, майна, роботи. Від батьківщини купа бетону.
– Ну ничего, подождите немного, все будет хорошо. бонбасс дамбили 8 лет, и ви потерпите.
Поки перевів дихання щоб відповісти, перервалася розмова. Водафон, дякую за турботу!
***
Гауляйтер окупованої частини Запорізької області Балицький повідомив, що з 1 січня 2024 року будь-яку медичну допомогу зможуть отримати виключно ті мешканці, які отримали паспорти рф.
З іншого боку, для чоловіків точно є ризик, отримавши російський паспорт, потрапити у російську армію і, відповідно, на фронт.
Про гуманність і вибір без вибору. Звісно,в окупації є ті, хто хотів пересидіти. є любителі російського міра. Але є ті, хто не міг вибратися – і через брак коштів, і через рідних, є ті, хто тримався за свою землю до останнього.
***
Всі ці публікації про Ізраїль, про те, як Ізраїль миттєво зібрав армію і відповів на агресію, порівняння з нашою війною, нагадали мені анекдот з бородою.
Звертається ізраїльтянин до Бога:
– Боже, чому така несправедливість? Україні Ти дав усе, і моря і гори, і річки, і ліси, і чорноземи , і корисні копалини, і багато іншого. А нам лише пустелю.
На що Бог відповідає;
– Не поспішай з висновками. Ти ж не знаєш який я їм уряд дав. То ж – усе справедливо.
***
недовгою виявилась карʼєра власниці відомого ресторана Zeppelin – у органах влади на окупованій Херсонщині, вона встигла призначити на теплу бюджетну посаду свого сина – «заведующий отдела развития массовой физической культуры и спорта министерства молодежной политики и спорта Херсонской области Сергей Стасенко, але з 10.10.23 і Вікторія і її син безробітні.
Не знаю, шо вони там встигли «наработать», але орки вирішили взагалі ліквідувати Міністерство молоді і спорту!
***
Сьогодні мала можливість спілкуватися з такими ж як я, ВПО. Люди з Голої Пристані, Олешок, Мирного, Таврійська. Страшенно раді були зустрічі, але очі в усіх якісь згаслі, сумні, тривожні. Дехто вже півтора роки, рік, як покинули свої домівки , а душі все там, на милій, змученій, розтерзаній Херсонщині. І ради тому немає. Але, як кажуть, живі, і слава богу!
***
«Звільнені херсонські кришки» для закрутки, які виробляє підприємство в с.Музиківка, Херсонської області, розповідають як пережили окупацію російськими терористами, як підприємство працювало та працює під час обстрілів окупантами. При цьому, реалізуючи ці кришки, збирають кошти на розмінування звільнених від російських окупантів територій України.
***
Розвиток міста по-херсонськи. Звільнений архітектор розкриває таємниці мадридського двору.
Джерело – Гривна
